Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Пече такий пік. Бр. Душно, так и парить (*). Пир. (*) так пара и стоіть. Пр. Так тепло, аж пар кості ломить. Ил. Припекло на леікнюв, та и нам душно. Ст. 36. Пар кості (*) не ломить. Лів. (*) костей. Ст. 36., Гр. Господи, яка суха рата вдарила (*)! С. У Ляхів є: сухі рати заплаціл — проти того, як нічого істи; а в нас виходить, мов би проги посухи.— (!) вдерила. Коз. 610. Піт из его як горох котицця. 3. Осінь на строкатом коні іздить. Коз., Кон. Въосенй, ложка води, а дві {*) грязі B). /(., Л. (!) а решето. Кон. B) а цебер болота. П. Въосенй дня година. Проск. Въосенй и горобець багатий. Пир. Въосенй и в горобця є пиво. Н. Покинь віз, покинь віз, возми (х) сані. Бер., Л. Ніби синиця так каже въосенй — A) Ховай віз, бери. Бр. Вдень тріщить, а вночі пищить. Б. Зімою сонце світить, та не гріє. Ск. Зімне сонце, як мачушине серце. Бр., Коз.— Зімное тепло, як мачушино добро. Ст. 36. 620. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Збр. Лаз. Зіма біла, та не ість снігу, а все сіно. Коз. Иди зіма до Бучина A), бо вже ти нам докучила. Бр. A) Учина. Не. Очаківська зіма. Пир., Л. Удень плющить, а вночі тріщить. Чигр., Пр. Лютий. Сніг, мов з рукава. Пир. Заверюха — треба кожуха. Ил. Світу Божого не видно. Гл., [Ж]. Охиза поіхала. Л. З*
|
|
|