Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
67. Надія в Бозі, як є що в возі. Кох.— Товар в возі, надія в Бозі. 3., Пир., Проск., Ёвх.— Є товар у возі — буде надія (^ у Бозі. Бр. A) у возі надія. Ст. 36. (Над «возі» дописано олівцем «стозі»). 116. Гріх у міх. Черн.— ...а паляницю (!) в торбу. Зв., Бер., Л., О., Кр.— ... а тебе B) в морду. Зв., П., /Ср.— Гріх у міх, та під лаву, та ще й ногами підоптати C). 3., Ёвх.— Коли гріх, то сховай у міх. Проск. (*) а спасенне. Пар.; а спасіння. О.; а спаса. Б.; спаса. Лох. B) а дурня. Рад.; тебе. Лох.; а тобі. Ёвх. C) та під лаву та й насів. Вас; завъязавдш та о землю. Ст. 36.; та й під стіл. Бат. 126. В піст скором ідять пани та собаки. Ном. 127. Піст задрав хвіст. Об. B) 128 (') Рахмани — народъ за чорними морями, на схід сонця, щасливі у Бога. Дуже твердо постять: лиш раз в год, на Великдень ідять. А Великдень их припадає на Преполо- веня — 25-го дня по наших великодних святах, як шкаля- руща свяченого яйця від нас аж до них через море припливе. 130. Мало посту бабиному хвосту. Проск. 151 (и) Ніби один чоловік Богу так молився — більше не вмів. Молився він скачучи через колоду: перескочить — «оце», каже, «тобі, Господи»; перескочить назад — «оце мені». Одначе, кажуть святий у Бога був він. 156. Куца Богородиця (коротка молитов). 36р. Шей. 161. Чи ти жуєш, чи ти римизуєш? Ном. Жартують з дітей, як Богу моляцця неприязно. Мати проказувала дитині Богу, а воно щось жувало; вона пита, а воно, думаючи, що то Богу, и собі за нею. 169. Де громада (!) церкву ставить, там пан B) корш- му. На. A) Бог. Ил. B) дідько. 186. Празникъ безъ мученика не буває. Ст. 36. 189. Митути: (*) ні дома, B) ні тути. Пар. Одказують, як хто питає, а яке, мов, свято: жарт.— A) Святого митити. Л.; Святого Митута. Пер. Митута. Зв. B) що ні там. Л. C) 202 (ні) «До гроба, до гроба! от се вже, то й я знаю. Дарма, що чернець, таки злоба маєцця. Треба б, як діти малі,— ні!» 3. *) 128. Постимо, як Рахмани. Ил. стор. 3. п) Оце тобі Господи, оце мені! Ном. стор. 3. ПІ) Чернеча злоба до гроба. Бал. стор. 4. 693
|
|
|