Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
узяв у одну руку кадило, а у другу нагая, та й приходить:.. «Ні, чадо, каже, я Иван Христитель, прийшов и д.» 4130. *) ... вас сзята чапля... звидить свята чапля! 4367. п) 2) по тім пердм. дзвонять. Ном. 4378. З переляку душа аж у г...і опинилась... ш) (Далі дописано олівцем «що пальцемъ затикавъ»). 4795. ІУ) ... де ж его в гу...і взять. 4842. у) [Зв.].— ... Коли г...о, то *й ополоником. Л. 4897. УІ) Ск.— ... зерно буде. Кан., /С 4973. Хто за кого, а чорт за попа. Ч. 4999. Найшов чернець клобуку — не скаче, загубив — не плаче. 3.— Загубив клубок (!) чернець — не смутився, B) найшов не радувався C). A) Клобук. Рад.; B) не засмутивсь. C) не зрадувався. 5000. Не плаче монах, що загубив коблук, та не обра- дуєцця, хто его й найде. Кан., К. 5002. Не дав піп дари — чорт его бери! Кан., К., Пир., [Р., Кр., Нове.]. 5003. УП) ... красти — Боже его щасти! Оженив ся собі якийсь сирота, мав хатину и вдвох живуть. Ди- вицця він, а его жінка усе гуляє! «Чому ти, жінко, не прядеш?» — «Та сегодня, чоловіче, Сави» — або Варвари; або якого иншого видума празника, сидячи гола на печі, а все таки не пряде. От и хвалицця чоловік сусідові, а той и одказує. «Постій», каже, «я іі перекрещу!» та так, як уже стемніло, убрався, у одну руку нагая, та й приходить туди в хату. «Добривечір», каже, «люде добрі!» — «Здорові були!» каже чоловік; «проходьте», каже, «дядьку, та сідайте!» -т- «Ні, чадо». каже, «я прийшов спитацьця, чом ви сегодня нічого не робите?» А жінка як була голенька, так з печі и зскочила. «А як же», січе. «робить, коли моя баба казала, щоб у свято нічого не робила?.. а сегодня якогось св. мученика!» — «То оце ти, небого», каже тон, «домучилась так, що у тебе на хребті й сорочки нема?.. Е, треба ж тебе перехрестить!» — и як почне іі хвоіть, примовляючи: «Було не савити и д.», поки та,— що, мов, до суду и до гробу не буду празни- кувать. «Добре», каже той, пускаючи, «гляди! я», каже, «ще прийду, дохрестить, як що не поможе!» Де не поможе: помогло мов рукою зняло! К., Кан. стор. 78. 1) Нехай вас чапля розсудить! Кр. стор. 80. и) Хто» в ляку вмірає, по тім A) свині дзвонять. B) Лів. ({) Хто від страху умер, тому. Г. B) по тім дзвонять. Ном. стор. 85. III) 3 переляку душа аж у паністарі опинилась. Ном. стор. 85. IV) Хочеш ти в старця копійку однять. О. стор. 93. у) Коли мед, то й ложкою. Бр., Бер., Лів., [Зв.].— Коли мед, так и ковшем. Нос. стор. 94. УІ) Перемелецця — мука буде. Ск. стор. 95. уп) Иде Иван красти — Боже его щасти! утік — его сила! а піймавсь — одбувай шия! Евх.— Иди красти: як украв — то сила, а як не вкрав — то шия. Сич. стор. 97. 700 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.