Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
10728. Гурт и в Бога крадеть. Ст. ЗО.— ... краде. 3. п. (Прохорівка). 10730. Гуртом (*) и батька добре бити. Зв., Проск., Пир., Зал. (!) В гурті. К*> Павле. 10743. Люде и Бога перехможуть. Проск. 11115. Запоможе Бог у чужій коморі (на злодійкуватого, як той Богів тулить). 11292. Того Богородиця кохає, хто по обіді спать лягає. Нов. A2) 11328. Удрав спаса (заснув добре). Коз., Ш. 11335. 1) ... «А що се ти, Москалю! так и д. 11486. Пъяному и Бог зворочає. О. 11728. (?) 11727. Вірую — до корчми бігаю; во єдиного Бога — синку, тут до корчми дорога. Павле. 11729. п) ... там я перший з своїм гузном. Прав. Ниж. 12070. Спасибі Богу, козиному и д. ш) 12094. Дай, Боже, здоровье чор знає поки. ІУ) 12251. «Он», каже, «у сірка під хвостом» и д. у) 12377. Алілуя з маслом. Кр. 12470. ...дівки в срач. УІ) 12493. УП) его Бог (!) судить.— Не нам судить пана — чорт его судить. Лаз. A) судить — чорт его осудить. Збр. Лаз. стор. 186. !) За сон не ручися (можна и угрішицьця). Л., Пир. «А що се ти, так незвичайно, гріх (діло було за вечерею)!» — «За сон, хазяін, не ручись!» — «Так ти ж не спиш».— «Так буду». Камн. стор. 221. ") Господи вишній, чи я в тебе лишній?... чи я коли в церкві бував, чи я коли шинки минав. Кр.— Господи, за що мене караєш? чи я коли в церкву хожу, чи я коли корчму мину, чи я те не вкраду, що лежить недоладу? С.— Боже ти мій, за що ти мене караєш? чи я жінки не вбиваю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?..— Так ні ж! де пъють, то там мене минають, а де наган, та ще й з узлом, там я перший. Прав. Ниж. стор. 229. ІП) Спасибі козиному рогу, козиній головці, и вам пани-молодці. Бр., Р., Кон. стор. 236. ІУ) Дай, Боже, здоровья он поки (як дякують, а він дума, що ні за що!) Кр. стор. 237. у) Пуп-пуп, наівся круп? Лист. (II, 288). Жартують з дитиною, як воно напуценькаєцця.— То чоловік вола вкрав и нагодував сім* :о мъясом. От приходить хазяін того вола, а нікого нема дома, тільки дитина на припечку: сидить не оддишецця — обрепкалось. Чоловік ото й каже так; а воно — «ні», каже, «не круп, а бичинки».— «А де ж та бичинка?» — «Он», каже, «у сірка», а сірко на погребі, и в погребі віл... В Десять Кіп Казок трошки инаково росказано. Украдений г.ув кабанець и геть то вже, и прийшли трусить, а дитина сказала: «Біс, крупець! може и мъясця!» — «А де ж ви взяли мъясця?» — «Батько такого великого півня принесли на плечях, що аж угинались! а такого сала з ного нарізали в куски и сіллю пересипали!» — А де ж теє сало? и д.» стор. 240. У|) Був у нас добрий грач, та загнали дівки в (такий добрий був). Кан., К. стор. 244. уп) Гарцює (або: радуєцця), як москаль на віревці. Рад. стор. 245. 703 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.