Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
13851. О .... . . . . . проти пана до Сенату. 13912. ") . . . «волял бим», каже, «пса поцаловаць и д.» 13924. Такий сильний чоловік, що пердіжем можна вбити.111) Щ. 13967. Свою жінку у царя зпід поли и д. 1У) 14101. у) «Москаль, каже, як у шинку, то до его и не приступай — не дасть, а наш брат и д. 14123. Камилавку під лавку, а гуску при на стіл. Сто- рож. 14146. УІ) ... у танець, а піп здуру и собі (або: и д.). 14151. Не свисти, бо буде жінка без манди. Кат. 14169, Згодицця Богу молицьця и горшки накривать. Лев. 14175. (Де Еден и злодій — треба москаль). УП) шпачків видеру, завтра у торгу продам».—«А де вони?» — «А ось на сему осокорі».— «Е, ні (Грицьку там, чи Потапе) не роби сего — гріх, усяка тварь дітей своіх любить и дуже вбиватимецця по дітях». Уговорив чоловіка, пішов той до дому; але ніччю передумав: «хоч гріх, хоч два — видеру: яку гривню вторгую, соли куплю». Уранці пішов чоловік, сів під осокором и роззуваецця, щоб то лізти на дерево. Коли пастушята и питають: «Що се ти, дядьку, будеш робить?» — «А що? полізу на дерево — шпачків видеру».— «Е, шкода! старець чуть зоря приходив и видрав». Почухав чоловік голову, з тим и пішов. Через якийсь час прийшлось ему єднать старця — сина женив. «Добре діло», каже той, «нехай Бог помага!.. А кого ж», пита, «думаєте брать?» — «Е, ні», одріка, «се вже не шпачки!» Камн. стор. 269. 1) В Москву з грішми, з Москви з вішми. Коз. Чув у Кобижчі од 80-літнего діда: одповів на раду — вдацьця з справою проти пана. Коніс. стор. 271. ") Що кому чля! Дуб. їхав Лях (пан) верхи, а геть зпереду чоловік, а назустріч піп. Здибавшись з попом, чоловік взяв благословення и поцілував у руку; пан, здибавшись, одвернувся и догнавши чоловіка: «волял бим», каже, ко?0 дру?е?° поцаловаць, а нежели те?о попа в ренке!» — «Що, пане, кому чля!» Казки, стор. 272. ІП) Такий сильний чоловік, що можна вбити. Щ стор 273. ІУ) Свою жінку зпід поли можна забрать Б стор. 273 у) Він живе з десятоі чарки (з шинку не виходить). Кох «Наш брат коли удвох — утрёх, то пъють собі, а коли один — ніяково пить самому, поштує, хто трапицця на той час». Як хто своє добро прогайнує, то й ходить в шинок, чи не прийде випить хто один. стор. 276—277. УІ) Московка реба поіхала по дрова и сокирка тупа, таи зустріла попа; напекла блиниів, назвала кравців, а кравець за блинепь та и побіг у танець (або: та и побіг у хлівець, а баран за дуду та и женицьця буду). Кр. стор. 278. уп) «Саво, Саво1 прислав тобі чорт сало1» — «Геть из ним! я з чортами не братаюсь то й сала іх не хочу». Кон. 706 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.