Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Ті года, (битопис) 657—679.— Старовина 680—688.— Тепер 689— 699.— Украіна (землёпис) 700—750.— Гетьман 751—756.— Січ 757—762.— Козак 763—798 — Москаль 799—855.— Лях 856— 884.— Жид 885—927.— Циган 928—939.— Німець 940—944. Як поночі в сливи, так я в ТІ ГОДА дивлюсь. Чигр. Адамова літа з починку світа. Не. И повинна б всякая річ більшею бути, щоб міг такий великий,дурень в світі жити (про колишніх велетнів). Кл. 660. Радимичане бояцця Вовчаго Хвоста. З Нестора. Вовчий Хвіст, посланий колись Ладимирем на Ради- мичан, побив іх р. 984.- З того часу повелась у Русинів сяя про них приказка. Войц. Князь Борис все плуги ковав, та людям давав. Макс. Романе, Романе! нічим живеш — Литвою ореш. Пр. в Ст, 36.— Романе! лихим жйвеши, Литвином ореши. Стр.— Зле, Романе, робиш, що Литвином ореш. Тат. Великий Князь Роман Ростиславович, звитяживши Литвинів 1173 р., впрягав бранців до плуга и ними викорінював нові місця. Сн. (IV, 119). Од Богдана до Ивана не було гетьмана. Лаз. Богдан — Хмельницький, Иван — Мазепа. Перший гетьманував 1648—1657 рр., а другий 1687—1709 рр. Висипався Хміль (Хмельницький) из міха, та показав Ляхам лиха. Ал. Приймаємо тебе, Хмельницький пане, хлібом, сіллю и Щирим серцем (одповідь Запорозців на слово до іх Хмель- ницького). Кост. За старого Хмеля (Богдана Хмельницького) людей було жменя. 3. Бідний, бідний пане Степане! не попав, небоже, на За- пороже, не найшов гаразд шляху (Степанові Потоцькому, Що пропав в січі з Хмельницьким на Жовтих Водах). Кост. Ей ти, діду Хвирлію, продай нам олію] (региментарь лядського війська під Збаражем). Служив Москві, Иване, а вона ж ёго гане. Гат. 670. Пане Вишневецький, а нулиш виведи танчик поні- мецький! Кост. У Вишневецького лютійшого ворога козацького, нога була поранена; в облозі під Збаражем так до ёго примовляли козаки. 69
|
|
|