Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Мазепа в Полтаві подавивсь галушкою. Кулж. Прославився на Вкраіні ще козак и Гонта, що сажав Жидів на кілля рядом поверх плота. Вас. Отак Вовчок жене Ляхів повчок. Зап. (I, 133). Славний козак Максим Залізняк — славнійшее Запоріжжя. Вас. Знає об тім Головатий Антін: він нам голова, він наш и батько — він нам поголив голови гладко. Ч. 676. Ой ти мати, Катерино, що ти з нами изробила! що край гарний та веселий та й занапастила. Ч. 678. Веліла мати (Катерина II) й вал брати. Зап. (І, 150). За царя Саса (Августа Саксонського) наілись люде хліба й мъяса; а як настав Понятовський, то все й пішло почор- товський (з Понятовським крепацтво ще гірше притяло Правобережжя). С.—За царя Саса, тогді добре було: іж хліб, хоч роспережи паса. С.— За старого Саса, як було багато хліба й мъяса. Ш.— За царя Саса, як носили пироги за пасом. У.— За короля Саса іж хліб та розвъязуй паса. Евх. 680. Бере живий жаль (*), як згадаєш СТАРОВИНУ B), Ном. A) за серце. Збр. Лаз. B) старину. Минулися тіі рока ('), що роспірали пироги B) бока: Л.—... а тепер уже й колом не розопреш. /Сан., /С (*) роки. Проск., Пер., Б. B) роспірали. Пер., Б. C) боки. Де ся тіі часи діли, що самі ковбаси до губи летіли! Ил. Як жили наші діди, то не було ім зовсім біди: бувало глек варенухи наберуть, та сидючи пъють, та як ті мухи гудуть; а як нам прийшлося, жить довелося — усе лихо докупи сплелося. Пир.— Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Лів., Прав., Ниж.,— ...та ще й наберуцця. Сос. Було добро та давно, буде гаразд та незараз. Збр. Лаз. Нового не запроваджай, старовини держись. Ил. Не за нас стало, не за нас и перестане. Об. Так за батьків було (або: Так батьки жили), так и нам треба. Ном. Як діди и батьки наші робили, так и ми будемо. Лист. (її, бу 70 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.