Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
14229. У ему тільки віри, як у Москалеві правди. ісі. 14261. Дух святий при кошику, ісі. 14266. 7) ...та полізь у г...о. Ном. 14284. Старість не радість, а Москаль не брат — мать его (як постояльця поставлять). Супруненко. 14290. и) ...один старенький панотець, що и д. Кор. 14291. Хочеш з пічки впасти, та й гепачки не забить. Кор. 14297. Во Ердані потонули сани, голубині — потонули свині — піднімайте хвости, бо вам далеко плисти и будете мою воду пити (школярське; перелицювали ту пісню, що тоді співають). Кор. 14312. Дурний піп, дурна его й молитва. Мордовцев. 14318. «Як тебе звуть?» — «Сапула (забула)».— «При- чащаєцця раба божа Сапула». ід 14319. «Здрастуй піп Сава! прислав тобі чорт сала!» — «Оче наш, иже єси... де взяв, туди й однеси».— «Иди ж, попе, піддаси». Ш. 14322. «Одчини, дяче, вікно та подивись, чи не йде хто, чи не несе чого?» — «Иде баба й несе миску книшів.» — «Подай, Господи!.. Одчини, дяче и д.» — «Иде чоловік и несе запарюваний бич».— «Тобі, Господи!» ісі. 14323. На Великдень несе Циган паску до дому, та од радощів, що паска прийшла, й приговорює: «паска, паска, паска», поки й впустив в грязь... «Оттуди», каже, «чортовому батькові», ісі. 14333. И царя за очі лають, ісі. Одміни 349. (ш) Кр.— «Христос воскрес!» — «Во истину під стегно, щоб синє було (або: Во истину в смъят- ку)». Л., Кор. ... на радощах: «Христос воскрес, моі волики и д.» A5) 1168. ІУ) ...свиноти, попів та псів, и нашого и д. *) «Душно!» — «Скинь кожушно». Не.— ... та полізь. Ном. стор. 278. п) «Не радуйся, синку, чарці!» навчає мене покійна мати — так я й досі іі слухаю: як дійде до рук чарка, я скоренько іі випъю и віддам зараз — ні трохи іі не радуюсь... хай ій цур (приказував один старенький, що и геть-то полюбляв ту ледащицю)! Кор. стор. 280. ПІ) Христос воскрес та в лисинку, дайте єйце и писанку. Кр. Молодь пустує. А то ще чоловікові трапилось цілу ніч и цілий день на Великдень шукать волів — кудись забігли. Набадуравши вже надвечори, так іх привитав на радощах... моі воликиї за вами, чортами, та я ще й досі паски не ів. Камн. стор. 282. ІУ) Паноти що свиноти, и нашого таки брата що — Бог — дав. Кор. То ніби хтось, нерозумний, певно, росказував, що так багато було на ярмарку, стор. 284. 708 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.