Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
чи не кеді обухом! а я ёго шасту та пошасту кашелём». /Ср. 746. «Литвинку, хороше танцюєш.». «Треба, пане, тому лиху годити». Ст. 36. 748. З Литвина не буде Христянина. Адес — пес, Пересип — злодій, Куялник — перевідник, а Балта — к ... а. Бр. 750. Дон, Дон, а дома лучче. Не. Без ГЕТЬМАНА (*) військо гине. 3., Гл. (') приводу и. Проск.; порядку. С, Рад.; голови. Пер. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Лаз. Про мічманів див. Ос. 21 (XIII). До булави треба голови. Рад., [Бер., 3.]. Аби б була булава, то найдецця голова. Зал. Пропали пани гетьмани, а кобила порох ззіла. Б., Новг. «А хто такая, батьку, тая колегія?» — «А хто ёго, сннку, знає! мабуть сестра цариці, або жінка якого гетьмана»» Збр. Лаз. СІЧ мати, а Великий Луг (*) батько. Не.— Наш Луг батько, а Січ мати — одде треба помірати. Гат. (') темний луг. Не.; великий Дніпр. И на Січі мудрий Німець картопельку садить. Кобз. «Пугу! пугу!» — «Козак з Лугу!» Чор. Рад. A11). 760. Чубатий йде — лихо за собою несе. Лаз. Оттак! славу під лаву! /G— Вони свою славу кинули під лаву (сказано про Запорозців). /(. «Чим грішен?» — «Малим родився, пъяним умер, нічого не знаю...» — «Иди душа в рай!» (про Запорожця). Збр. Лаз. КОЗАК не боіцця ні тучі, ні грому. Бр. Рад.—... ні хмари, ні чвари. Лаз. Зроду-звіку козак не був и не буде катом! Чор. Рад. C48). Де козак, там и слава. Гат. Козак та воля — заласна доля. Степ та воля — козацька доля. Коли козак в полі, то він на волі. Зал. 74
|
|
|