Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Як біда, ми до Жида. Нов. Докір тому, що при лихові вдаєцця до шинку. Як біда, то до Жида, а як мине біда — най дідько бере Жида. Ил. Мені доводилось чувати, що такъ кепкують над Жидами: ніби то якийсь з них так сказав замісць «як біда, то до Бога и д.» Ном. Способом, способом, дванадцять Жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. Проск. Дурний гой (невіра; жидівське). Проск. Жид Жидом завсегда смердить (про перехристів). Не. Ні одного перехриста могилки не видно. Нос. Не робив ЖИД на хліб, та и ЦИГАН не буде. Ил. Ори-мели-іж. Лів. Циган хліборобові росказував, скільки ёму бідолажному роботи* «Мені», каже, «дути!. кувати., ухналі робити!., на базарь носити, хліб купувати, дітей годувати!... А тобі що?., ори-мели-іж!» Часом сими словами жартують, як хто дорікає, що, мов, тобі так, а мені он-як! 930. Дай мені сили хоч комареву ніжечку (Циган, як заслаб). Зв., [Кон.]. Щоб я до захода сонця дітей не бачив (Циган так божився)! Кр. Щоб я вмер, коли я неправду кажу! (А вже ж вмремо колись усі!..) Кон. Не гріши на Бога — чорт діти забрав! Бр. Циган з великої жадібки сёрбонув шевського квасу, та поспитавши шевця: «є в тебе діти?», як той одказав: «були та Господь забрав»,— подумав, що то од сёго квасу вони повмірали... та ото й каже: «Не гріши и д.». «Моя матка між двома хлібами вмерла». — «Чого ж так?» — «Бо єдного не дочекала, а другий вже минувся». Бр. Тату, сала! мамо, люльки! (Циганчя, чуючи, що смерть приходить). Я. Як не мають домів — щоб и щастя не мали (Цигане). Кл. Ачхавёре під черевёре, щоб бахтірувала (кепкують з Циган, що ніби вони такъ поганяють коней,— або ще: «ач- хаверди!» Ном. Мъясало! 82 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.