Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Хто мовчить, то лиха ся збуде. Ил. Мовчене, де схочеш, то поставиш. 1120. Хто не вмовчів, той наковчів (?). Не. За губу A) в губу. Зв., Б. A) та и. К., 3., [Рад.]; бъють. Ж.; Ото за губу та й бъють теб& Бал. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Кон.— Язик белькне та в кут, а спину виставлять, бъють 0). Л.— Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. Бр. (*) а по голові товчуть. Кон. Говорить язик безкостий та договорицця до одного кон- ця. Рад. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде. Кобр. Язик доведе до Киева и до кия. Проск. Вкусись за язик. Лів., Пол.— Укусись за язик, та й мовчи. Бер.— Прикуси язичок. В., Дів.— Прикуси язика., Кр.— А хоч що збрехать, язика прикуси. Нов. Великим панам трудно правду казати. Ил. 1128. Потурай ім, брате! Кобз. G). ИЗО. Не Біг ПАНІВ роде, а лихо іх робе. Гат. Біс та ёго діти панують у світі. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. («На добре складано, та не так виведено,— я так не чула. Кажуть з панством неправдувати, чи не з правдою панувати — якось так, чудно.» Бр.). Пани в світі блукаюцця, та з правдою не знаюцця. Пани правдою кепкують — проте ж в світі и панують. Панам лихом кидати — не плугом орати. Коли б панам гадалося, з чого лихо зкувалося. Богу молицця, а чорту вірує (про панів кажуть). Евх. Чи пани, чи люде? Сл. То пани, а ми люде. Ос. 15 (XII, 59). 1140. А та палиця — пан називаєцця: треба іі слухати. ?р.— Поставлять палицю — треба іі слухать. /(. «Чого чорт плаче?» — «Що панам люди не настаче!» %•— И чорт плаче, що люди не настаче. Кр. Коли б не хлоп, не віл,— не було б панів. Ил. Коли б пан за плуга узявся, то й світа б відцурався. Хоз., Гат. Плугач оре и в праці рвецця, а панське черево отак аж Амецця! Гат. 91 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.