Чеши дідька зрідка. Прав.— ...щоб не задернути. Проск.— ...зрідка, нехай йде до дідька. Ил. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Гл.— Не грай, кітка, з медвідем, бо тя здавить. Ил. Добрий пан,— тільки трейчи в морду дав. Кулж. Пан добрий, як отець — взяв корову и скопець; а пані, як мати — казала теля взяти. Г. Тоді пани добрі, як сплять. Б. Добрий пан: ні бъє, ні лає, та нічим и не дбає. 3., [Бр., Евх.]. Пан — соломою напхан. Евх. Жаба свище — пана істи кличе. Проск. 1220. Жаба на поріг, а панъ за стіл. Жаба до покою, а кухар з рожною и з мукою. Жаба кричить, верещить, а кухар на рожні до кухні іі тащить. 1123. Пани переведуть, що й собака не істиме (про панські приправи). Кан., /(. 1225. Багацке и панське нігди не пропаде. Збр. Шей. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без Жида. Зап. (І, 146), [Кан., Пер.].— Як у болоті без чорта, так у пана без Жида не буває. Б. В тім пани бракують, въ чім убогиі смакують. Гат. Слово панське не циганське. К. Панське слово — велике діло. Л. 1230. Тепле ваше, паноньку, слово. Ил. Що то за пан, що въ ёго ніщо не гниє! Б. З бороною — до гною, з шилом — до греблі, з макогоном — палі бить (ніби такъ порядкують на панщину йти, бо нема роботи, бач, у пана). К. Не треба роботи, коли й такъ родить. Коз.— На що й пахать, коли так родить (панам). Бр. 1234. Стрижи пана як вівцю, на ему шерсть наросте. Лів. 1236; Хотів для пана, а й вийшло для себе погано. Кр. Пан далеко, а Бог високо. Прав. Пиж., [Пол., Лів., Ст. 36./.— До Бога високо, до царя (]) далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять B). Лів.— ...далеко, а пани вертять, як хотять. Евх...— ...далеко, та й загибай. Не. @ до пана. Бр., Проск., B) а підпанки що хтять, те роблять. Не так пани, як підпанки A). П., Прав. Ниж., Лів.— Не так пан, як панинятка. Лох., Пр., Ал., [Ст. Зб[. (*) полупанки. Гад. 95
|