Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
VIII 5) найбільш поширені власні імена людей; -з таких імен подані тільки ті, що вживаються в офіціальному *побуті; обласні, зменшені, песЛшві власні імена до Словника не внесені; 6) географічні назви країн, океанів, мбрів, великих міст» гір, рік, озер, заток тощо; повно подано назви всіх союзних .та автономних республік, що входять до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а також назви країв, областей г автономних областей та їх центрів. При старих назвах деяких міст (також народів) Радянського Союзу зроблено посилання на їх сучасну назву; 7) назви народів Радянського Союзу та загальновідомих інших сучасних народів, а також тих, що відіграли важливу роль в історії СРСР або в загальній історії людства і вже зникли. Крім основних форм слів часто подані найбільш уживані їх вменшені, збільшені і пестливі форми. Поряд з дієсловами часто подані пасивні дієприкметники і зрідка активні. Іншомовні слова внесені до Словника на загальних підставах — порівнюючи широкого вжитку; невнесення таких слів до <нього дало б неправильне уявлення про сучасний стан української літературної мови; хоч ці слова часто і не становлять труднощів при перекладі їх на російську мову, але все ж є відмінності цих слів в одній мові порівнюючи з другою, зокрема щодо правопису. Відсутність повного українського орфографічного словника зумовлює внесення їх до перекладного українсько-російського словника. У Словник внесена лексика, засвідчена літературними матеріалами з кінця XVIII ст. (від Котляревського) до наших днів. При визначенні початку цього періоду виходили з основоположних вказівок Й. В. Сталіна. «Надбудова, — говорить товариш Сталін, — є продукт однієї епохи, протягом якої живе і діє даний економічний базис... Мова ж, навпаки, є продуктом цілого ряду епох, на протязі яких вона оформляється, збагачується, розвивається, шліфується»1. І далі: «...незважаючи на те, що із словникового складу мови випадає звичайно деяка кількість застарілих слів, до нього додається далеко більша кількість нових слів. Щождо основного словникового фонду, то він зберігається в усьому основному і використовується, як основа словникового складу мови» 2. Щодо визначення кінцевого моменту цього періоду теж маємо вказівки у творі товариша Сталіна «Марксизм і питання мовознавства»: «Безперервний ріст промисловості і сільського "господарства, торгівлі і транспорту, техніки і науки вимагає від мови поповнення її словника новими словами і виразами, потрібними для їх роботи. І мова, безпосередньо відбиваючи ці потреби, поповнює свій словник новими словами/ удосконалює свою граматичну будову» 3. Ця вказівка товариша Сталіна зобов'язує вносити до Словника нові слова, які виникають безперервно і засвоюються суспільною практикою. . При доборі заголовних слів Українсько-російського словника, фразеологічних зворотів і т. п., при з'ясуванні їх значень і встановленні російських відповідників використовувались переклади творів Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна, художня українська література, література політична, наукова, преса, переклади творів російських письменників та ін. Із значніших словникових матеріалів використані: 1) Російсько-український словник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук Української РСР — головний редактор дійсний член АН УРСР М. Я. Калинович, члени редколегії дійсні члени АН УРСР Л. А. Булаховський і М. Т. Рильський, вид. 1948 р.; 2) Словарь української мови, упорядкований Б. Грінченком A907—1909 рр.) (обмежено); 3) Толковый словарь русского языка под'редакцией проф. Д. Н. Ушакова A935—1940 рр.); * її. Сталін, Марксизм і питання мовознавства, стор. 8—9. * Там же, стор. 23. * Там же, стор. 11. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)