Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
VII ських словників і частину великого. Але всі ці словники виявились ще більш націоналістичними* ніж словники давніші. їх справжнім завданням було не сприяння розвиткові української мови, а намагання якнайбільше віддалити її від російської мови. Звідси різні вигадки, архаїзми, рідкі діалектизми і т. п., що заповняли всі ті словники. Радянська ж дійсність потребувала таких словників, які були б дійовими у створенні соціалістичної української культури. Задовольняючи цю потребу, Інститут мовознавства АН УРСР видав у 1948 р. Російсько-український словник, а тепер уклав Українсько-російський словник в чотирьох томах. Перед Словником поставлено завдання подати всі актуальні слова сучасної української літературної мови і вірні, точні російські відповідники до них. В українській частині Словник відбивав багатства української літературної мови, створені за весь час її існування, і особливо ті великі досягнення, якії вона має в радянську епоху. В російській частині Словник показує багату лексику сучасної російської літературної мови. У Словнику вказано всі значення (крім вузьких) українських слів. Російські відповідники до різних значень розмежовані, що дав можливість вибрати потрібний відповідник; наведено фразеологічні звороти, ілюстративні вислови й словосполучення; наявність певного слова в мові, значення і вживання його ілюстровано в багатьох випадках цитатами з різних творів, написаних українською мовою. При визначенні реєстру слів Словника виходили з вказівок В. І. Леніна і Й. В. Сталіна про мову. В. І. Ленін указував, що «мова в найважливіший засіб людського спілкування». «Мова, — говорить Й. В. Сталін, — є засіб, знаряддя, за допомогою якого люди спілкуються одні з .одними, обмінюються думками і добиваються взаємного розуміння. Будучи безпосередньо зв'язана з мисленням, мова реєструє і. закріплює в словах і в сполученні слів у реченнях результати роботи мислення, успіхи пізнавальної роботи людини і, таким чином, робить можливим обмін думками в людському суспільстві» 1. Отже, словниковий склад мови (тобто всі слова мови), який, за образним висловом товариша Сталіна, є «будівельним матеріалом для мови»2, повинен служити тій же меті — допомагати мові виконувати її комунікативну функцію. Товариш Сталін указує, що мова «зв'язана з виробничою діяльністю людини безпосередньо, і не тільки з виробничою діяльністю, але й з усякою іншою діяльністю людини в усіх сферах її роботи від виробництва до базису, від базису до надбудови»3. Виходячи з цього, поставлено завдання якнайповніше охопити лексичний склад сучасної української літературної мови, подати слова, що відбивають усю різноманітну діяльність людей. Реєстр Українсько-російського словника становлять такі основні групи слів: 1) слова художніх творів радянських письменників і дореволюційних XIX ст. (починаючи з І. Котля; евського) і початку XX ст., крім слів рідких, індивідуального вжитку, шо не стали надбанням загальнолітературної мови; 2) слова наукової мови, преси, номенклатурні й термінологічні, якщо вони порівнюючи широкого вжитку; вузькі ж спеціальні терміни, які не мають більш-менш значного поширення в загальній літературній мові, до Словника не внесені; 3) застарілі слова (вірніше — старовинні), якщо вони зберігаються в загальнолітературному вжитку, відбиваючи широко відомі факти давнини або суспільний лад і характерні форми побуту дореволюційної епохи, чи як стилістичні варіанти слів сучасних; 4) найпоширеніші обласні слова» зокрема і деякі обласні слова, зафіксовані в художніх творах письменників західних областей України; 1 Й. Сталін, Марксизм і питання мовознавства, стор. 21. 'Там же, стор. 22. * Там же, стор. 10. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)