VI такі' факти, як дружне ставлення російських революціонерів-демократів до Т« Г. Шевченка, їх сприяння поетичній діяльності Кобзаря, яке одночасно було сприянням і розвиткові української літературної мови; або — дружні взаємини* між Максимом Горьким і Михайлом Коцюбинським і вплив першого на формування художньої, зокрема мовної, майстерності другого. Великим був зшшв Щ, Чернишевського на П. Грабовського. У післяреволюційний час благотворний вплив російської мови на українську ще збільшився. Цілий ряд актуальних слів або нова семантика старих слів, стаді актуальні словосполучення в українській мові виникають у найтіснішому «в'язку 8 подібного характеру словами і висловами в російській мові на базі спільного рівноправного життя російського і українського народів і близької спорідненості їх мов; наприклад: російські — ленинизм, комсомол, выдвиженец, колхоз, бригадир, краснознамённый, социалистическое соревнование, стройки коммунизма і т.. п. і відповідні українські — ленінізм, комсомол, висуванець, колгосп, бригадир, червонопрапорний, соціалістичне зііагяння, будови комунізму. * Протягом цього періоду словниковий склад української літературної мови поповнився також окремими словами, запозиченими з російської мови. Це ті слова, яких бракувало українській мові. Можна вказати, наприклад, такі запозичені з російської мови слова, як состав (поїзда), приїск, чреватий, проводка, масовка. Такі* запозичення збагачують українську мову, удосконалюючи її як засіб людського' спілкування. Про позитивне значення поповнення словникового складу словами іншої мови говорить товариш Сталін, ^вказуючи на аналогічне явище в російській мові. «...Словниковий склад російської мови поповнювався... за рахунок словникового складу інших мов, але це не тільки'не ослабило, а, навпаки, збагатило і посилило російську мову» Ч г Численні лексичні засоби наукової мови і терміни машинізованої техніки в українській мові створені в основному тільки після Жовтневої революції за допомогою російської мови. Розвиток, якого досягла на сьогодні українська лексикографія, теж багато завдячує лексикографії російській. Украшсько-російський словник, що його уклав Інститут мовознавства ім., (У. О. Потебні Академії наук Української РСР, має задовольнити потреби мовної практики українського народу в справі соціалістичного будівництва* Конкретне завдання 'Українсько-російського словника — допомагати вивчати українську мову, розуміти* різну літературу українською мовою, а також бути довідником' і підручною книжкою при перекладі українських ^текстів на 'російську мову; він допомагатиме у вивченні російської мови. Українська художня література, наукові праці з різних галузей науки Л^ техніки, написані українською мовою, займаюсь почесне місце в культурному* надбанні "народів СРСР. Ці твори* перекладаються російською мовою і мовами 'інших народів Союзу. Українсько-російський словник допоможе представникам усіх народів Радянського Союзу знайомитися з творами, написаними українською 1 мовою. Складанця українських словників почалось у кінці XVI ст* Останнім і найповнішим дореволюційним українсько-російським словником в «Словарь української мови», упорядкований Б. Грінченком A907—1909 рр.). Цей словник, як . і інші, надто застарів, побудований на хибних методологічних засадах, проте ще й тепер не втратив деякого практичного значення як мовний довідник. Більш- менш значного українсько-російського словника післяреволюційного часу нема. У. перші роки після революції було складено кілька малих примітивних україн- * Й* Сталін, Марксизм і питання мовознавства, Двржполітвидав УРСР, І951, стор. 28.
|