Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
боц 84 ббпман мор. ббпман [В Блитчі жили потом- ствені сплавники й боцмани, які гонили плоти по Тетереву та Дніпру (Верш.)]. ббцманський мор. боцманский. боц юн, -ні, боцян обл. аист [Вночі на могилі, од бившись од косяка, постояв на одній нозі боцюн (Риб.)]. ббчечка уменыи. ббчечка. бочнти, -чу, -чйш редк. бочйть. боч йтися, -чуся, -чйшся редк. бочйться. ббчка ббчка [Біля бочок стояв високий літній чоловік (Трубл.)]. бочковий ббчечный, бочковый [Бочкова олія (Полпг. г. — Сл. Гр.)]. бочкбм нар. бочкбм. бочкоподібний бочкообразный. бочкуватий бочковатый. бочкуватість, -тості бочков?тость. бочбк, -чка уменыи., ласк, бочок. бочбнковий бочбночный. бочбнок бочбнок [Море височенних коліс від гарб з бочонками води (Ле)]. боягуз трус; прен. трусйшка [Мобілізація комуністів на війну нам допомогла: боягузи і негідники повтікали геть із партії (Ленін)]; в і н н є ~з он не трус (прен% не трусйшка); разг. он не рббкого десятка [Що він не боягуз — у цьому вона була певна (Кач.)]. боягузик прен. трусйшка. * боягузка трусйха. боягузливий трусливый [Відбігши вбік, спекулянт позирав на Гришу з боягузливою 'злістю (Гонч.)]; т р б х и ~вий немнбго трусливый, трусоватый. боягузливість, -вості трусливость, трусость. боягузливо нар. трусливо. боягузтво трусость, трусливость [Йому було ніяково перед собою за передчасні хвилювання, і він у думках лаяв себе за боягузтво (Риб.)]. боязкий боязливый, разг. ббязный; (легко поддаюгцийся чувству страха — еще) трусливый; (несмелый — еще) рббкий; (настороженный— еще) опасливый; (дрожащий от страха — ещё) трепетный, трепещущий [3 клуні метушливо рвонулось кілька боязкіших селян (Ле)) Бузувіров зустрів мене з якоюсь ' боязкою привітністю (перекл. з Салтикова-Щедріна)]; т р б х и <^кйй немнбго боязливый (трусливый; рббкий; опасливый), трусоватый; н є ^кёй не боязливый; не трусливый; не " рббкий; не опасливый; разг. Не рббкого десятка; н є з ~кйх. не из боязливых; не из трусливых; не из рббких; не из опасливых; разг. не рббкого десятка. ббязкість, -кості боязливость; трусливость, трусость; рббость; оп?сливость [Замішання її минуло, і боязкості вже не будо (Вовн.)]. Ср. боязкий. ббязко нар. 1) боязливо; трусливо; рббко; опасливо; трепетно [Іван був червоний, кліпав очима й боязко поглядав на Соломію (Коцюб.); Гаврило радісно і боязко усміхався, дивлячись на нього (перекл. з Горь- кого)]\ ср. боязкий; 2) (взначении сказуемого) разг< ббязно [Йому було і радісно, і боязко •заразом (Коцюб.)]. * боязкуватий трусоватый. >, >¦ боязливий боязливый; (легко поддающийся чувству страха — ещё) трусливый [Дівоче серце боязливе Стрепенеться, як рибонька (Шевч.)]; трбхи ~вий немнбго боязливый (трусливый), трусоватый. боязливість, -вості боязливость; трусливость, трусость [Стеха полохливо глянула в лице синові. Матірня боязливість майнула їй в очах (Коп.)]. Ср. боязливий. боязливо нар. боязливо; трусливо [Не радо якось хлопчик ішов і боязливо озирався (Фр.)]. Ср. боязливий. ббязно нар. 1) (в значении сказуемого) разг. ббязно [Так мені чогось сумно и боязно, аж моє серце мре (Вовч.)]; 2) редк. боязливо; трусливо; рббко; опасливо; трепетно [1 сторож боязно кричить, Щоб злого пана не збудить (Шевч,)]; ср. боязкий. боязнь, -ні боязнь [Відчуваю, що слухають вони мене з боязні, а не з інтересу (Ле)]. боярин 1) ист. боярин [Обпоїли прокляті бояри простих людей, викрутились (перекл. а О. Толстого)]; 2) (на свадьбе) уст. шафер [Приходь же, Іване, на сватання — ти ж у мене й за боярина будеш! (Кроп.)]. бояриня ист. боярыня. боярншниця вит. боярышница. бояришня ист. боярышня [Що мені бояришні ті скажуть? Сидять по теремах, от як і я (Л. Укр.)]. боярство ист. боярство [Боярство і помісне дворянство, духовенство й стрільці страшилися перемін (перекл. з О. Толстого)]. боярський 1) боярский [Ночами рипіли ворота, то там, то там виїжджав боярський ридван (перекл. з О. Толстого)]; 2) шаферский [Бере старший боярин боярські шапки і несе їх у хату (МУЕ — Сл. Гр.)]. Ср. боярин 1—2. боярщина ист. боярщина. боятися (боюся, боїшся) бояться; (легко поддаваться чувству страха — ещё) трусить; (испытывать внезапный страх — ещё) пугаться; (испытывать страх от неуверенности в себе — ещё) робеть [Пам'ятайте, товариші, що тільки ті кадри хороші, які не бояться труднощів, які не ховаються від труднощів.. (Сталін)]; н є бійся не ббйся; не трусь; не пугайся; не робей; уст. разг. неббоь [Л у к а ш:.. ходи, ходи сюди, малий, не бійся (Л. Укр.)]; хто боїться, тому в оч&х двоїться посл. у страха глаз? велики. бра нескл. сущ. ср. р. бра [Тисячосвічкові електричні бра сліпили світлом очі (Ле)]. бравада брав&да. бравий 1) бравый; молодцеватый; лихбй; (приятный внешним видом) редк. красивый [Глибоким рейдом браві червоні кавалеристи захопили наше місто надвечір зимового дня (Смол.); Марина якраз стояла проти його, висока та брава (Мирн.]\; набирати, набрбти «^вого в и- гляд^ принимать, принять бравый (молодцеватый; лихбй) вид, приосаниваться, приосаниться; 2) (обладающий положительными качествами, свойствами) редк. хороший [6 і пиво, і мед бравий (Гл.)]. бравірування бравирование. брав іру вати, -рую, -руеш бравировать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)