Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бра 86 бра брас ', -су спорт, брасс [За 4 хвилини 5,8 секунди він проплив тричі 100 метрів брасом, кролем і на спині (Прол. пр., 1939, VII)]. браслет браслет [Добула [Софія] свої персні та браслети, що вже давно лежали під замком (Л. Укр.)]. браслетний браслетный. брат брат [Нам завжди у битвах за долю народу Був другом і братом російський народ (Гімн Української РСР)? Я не брат тобі, Ярино (Шевч.)]\ г*те, ~т {в фамильярном обращении к посторонне-' му — веат. п.) брат [Як ти, брат, легко розказуєш? (перекл. а Горького)]; ~тй братья [Заспіваймо ж, брати, щоб земля нашу пісню почула, пісню світлу про того, хто дав нам чудесне життя (Сое.)]; ~т у перших, двоюрідний ~т двоюродной брат; обл. братан [До Лемішки заїхав., брат у перших із жінкою (НгЛев.)]; ~т у других, троюрідний ~т троюродный брат [— А ваш брат у других, чи здоровий він з молодою жшксю? «— пита знов Маруся І^Вовч.)]; горілчаний ~т разг. собутыльник; названий ^т назв&ный брат; наш ~т {мы) фам. наш брат [Правда, наш брат, бродяга, казки розповідати майстер (перекл. а Горького)]', син /-ига сын бр?та; обл. братан; старший '¦"¦г старший брат; обл. братин; гблод не свій ~т погое*. гблод ве тётка. братан обл. братан [Два братани Губини Ті просто із вуздечкою Ловить коня упертого V свій табун ішли (перекл%зЖ? Некрасова)]. • братання братание [Всі слухають деймовірну новину про братання в окопах (Шиян)]. брататися (братаюся, братаєшся) брататься [З паном не братайся! (Ном,)]. братве фам. братва* [Він розкаже їм, де ч бував за ці роки, і які міста бачив, і в яких театрах доводилося йому бути з братвою (Шиян)]. братерство братство [Тільки наша партія бореться рішуче й революційно за мир і братерство народів (Сталін)', І в келії, неначе в Січі, Братерство славне ожива. А сивий гетьман, мов сова, Ченцеві зазирає в вічі (Шевч.)]. братерський братский [Червона Арміє! Ростеш на подив, 3 братерських бо складаєшся народів! (Тич.)]; г*ка солідарність братская солидарность; ~кі з в 'я з к й узы братства, братские связи, братець, -тця уменьш.,ласк. братец [Ой, братці, пече! — скрикнув Олекса (Коцюб.)]. брати (беру, береш) 1) брать; (о работе, обязанностям — обычно) принимать; (удаляясь, вести, везти, - нести с собой — егце) захватывать, прихватывать; (о душевных состояниях — ещё) охватывать, одолевать, разг. разбирать; (грибы, ягоды — ещё) собирать; (перен. — извлекать — ещё) чбрпать [Вона брала ложкою страву, одвертала очі і все дивилась у вікно (Н.-Лев.)', Безтрепетні^уки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (Ваокан)', — Ти, Миколо Микитовичу, — звернувся він до Попудренка, — їдь* у Гуліно, бери на себе командування обласним партизанським загоном (Шер.)\ От Захарій куди було їде, то й Мела сю з собою бере (Квітка)', Мене острах бере, морозом обдає (Барв.); Хлопці цілими зграями приходили сюди з села, влітку — купатися, брати гриби та ягоди, в інші часи — просто побігати та погратися (Вас.)', Ми в дряговинні ягідки брали (Я, Укр.)]; бере задушу, за серце перен, хватает (берёт) з? душу, за сердце [1 так тихо, так сонно кругом. Тільки пісня за серце бере (Сос.)]; бери вище! перен. фам. поднимай выше!; "~ти в д у ж- к й заключать в скобки; <^ти в п о л б н брать в'плен; уст. пленять;~ ти верх (г 6 р у) (над ким, над чим) одерживать Берх (над кем, над чем), брать верх (над кем, над чем), одолевать (когб, что), торжествовать (над кем, над чем) [Утома була така сильна, що брала верх над усім (Коцюб.)]; ~тн до відома принимать к сведению; ~ти до у в & г и (на у в а- г у) принимать во внимание (реже в соображение); ~тн за жарт принимать в шутку, считать шуткой [Слова товаришеві він бере за жарт {Вас.)]; ~ти на глум подвергать посмеянию; *^ги на д 6 п ит кого подвергать допрбсу когб; ^ти н а зуби разг. поднимать н? смех [Коли проходив котрийсь з багачів, Мандрика або Лідпара, ті., брали його на зуби (Коцюб.)]; ~ти на 6 б л і к брать на учёт; ^ти на плечі взваливать на плечи (на спину); *^ти на р 6 з у м разг. мотать на ус; ~ти на своё п|кдув^ння брать -*на своё попечение, призревать; ~ти на себе брать на себя; (принимать на свою моральную ответственность) уст. брать на душу; ~ти на сміх поднимать ші смех; пересмеивать; йогб беруть на сміх егб поднимают н? смех; он подвергается насмешкам; *^ти на спрббу когб додверг?ть испытанию когб; брать на испытание когб; ~^т н 6 г и на плечі разг. уходить [Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (Панч)]; ~ти під в і р т у брать (заключать) под стражу; ^ти під сумнів брать под сомнение, подвергать сомнению; ~ти приклад з к 6 г о брать пример с когб; <^ти приступом брать приступом: ~ти [свій] початок брать [своё] начало [Дніпро бере свій початок на братній Русі (Рад. Укр., 1948, І)]; ~ти [свій] початок [(свої) поч&тки] (в чбму) (иметь что-нибудь исходным пунктом, источником) восходить (к чему); ці з в и ч & ї беруть [свій]поч&ток [(с во і) початки] в далекій давнині эти обычаи воехбдят к древности; ~ти участь принимать участие, участвовать [Переховуючись від царських жандармів і шпигунів, Ленін брав у ці дні безпосередню участь у підготовці збройного повстання (Іст. ВКП(б)); ,.всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах (Полож. про вибори)]; <^ти участь (ра,зом з к и м) принимать учас- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)