Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бра 88 бре братви, -ток бот. анютины глазки. браткб фам. братишка. братній 1) братский [Разом з братнім російським народом ми безсмертні в віках (^Тич.)]; ~ні республіки братские республики; 2) уст. братний [Провела земляків, та й з думки мені не йде братня біда (Вовч.)]. братова, -в61 сущ. жена бр?та [В нас і в хаті повеселішало: і брат заговорить, і братова всміхнеться (Вовч.)]. братовбивець, -вця братоубийца. братовбивство братоубийство. братовбивця м. и ж. р. братоубийца, братовбивчий братоубийственный. братовбійниця братоубийца. братолюбний уст. братолюбивый. брйтство 1) братство [Незламне велике братство народів Радянського Союзу (Прол. пр., 1937, XI)]; узи ~ва узы братства; 2) ист. братство. братський ор&тский [Маємо братську єдність трудящих усіх національностей (Ком., 1940, II)]; свобідний союз ~ких республік свободный союз бр&тских республик. ' бриття собир. братья [Гей, удармо в струни, браття, В золотії (Рил.)]. братунь, -ня, братуньо, -на ласк, братишка [А ти, братуню, вже б не відзивався, коли не зачіпають! (Л. Укр.Ц. братусь, -туся ласк, братишка. братуха фам. братбк, братишка {Оце перед вами стоїть братуха мій старший (Руд,)]. братчик фам. 1) брат [Погано, братчики, без діла в світі жити! (Гл.)]; наш *^к (мы) * фам. наш брат; 2) (член братства) брат [Оксана: ..до рук тобі свій заповіт віддам я, а ти його передаси родині і братчикам, хто ще живий лишився (Д. Укр.)]. брйупінг браунинг [Я вийняв з кишені браунінг (Ковпак)]. брахіцефал антр. брахицефал. брахіцефалія антр. брахицефалия. брашпиль, -ля мор., техн. брашпиль [Стоять електричні й підйомні крани, лебідки, брашпилі, катери (Ком.г 1938, VI)]. брегет уст. брегет [Воронцов вийняв брегет і натиснув пружинку — годинник пробив чотири й одну чверть (перекл. 8 Л. Толстого)]. брбдень, -дня рыб. бредень. бредня бредни [Я й здумала: невже ж то все бредня, Про що нам потай говорили люди? (Рил.)]. брезент, -ту брезент [Наша машина різко загальмувала й стала. Я відкинув брезент і виглянув (Верш.)]ъ брезентовий брезентовый [У куцому брезен- . товому плащі він заклопотано розподіляв лопати (Ваги)]. брбзклий обрюзглый [Великі вуха йому горіли, але припухле, брезкле обличчя було байдуже (Коп.)]. брбзклість, -лості обрюзглость. брезкнути, -ну, -неш брюзгнуть, рыхлеть. брейд-вймпел, -пела мор. брейд-вымпел. брекчія геол. брекчия. брелкбвпй брелбчный. брелбк, -лбка брелбк. бремсберг техн., горн, бремсберг [Ілько знав, що там працює бремсберг, спускаючи на линвах униз до корінного штреку вагончики з вугіллям (Панч)]. бренькання бренчание. бренькати, -каю, -каєщ, бренькнути, -ну, -неш бренчать, забренчать; разг. тренькать, тренькнуть [Хтось бренькав на балалайці (Шиян ); Бренькнула в житі срібна струна цвіркуна (Коцюб.)]. бренькіт, -коту бренчание [Наближаючись до ад'ютантової землянки, вона зачула там бренькіт гітари (Гонч.)]. бренькнути см. бренькати. бренькотйти, -кочу, -кбчеш и бренькотіти, -кочу, -котиш усилит, бренч&ть; разг. тренькать [1 на живі тії струни Лиш пальці наскочуть. То вони вже самі славу Князям і бренькочуть (Руд.)]. Брест Брест. брести (бреду, бредеш) брести [Доводилось і через болота брести (Шиян); — Відкіль бредеш ти, голово лиха? — Лисиця так мовля Ослові (Гл.)]. . Брестська ббласть Брестская ббласть. брестський брестский. Бретань, -ні Бретань. бретель, -лі бретель. бретелька бретелька. бретёр, -ра уст. бретер. ' бретбнець, -нця бретбнец. бретонка бретбнка. бретбнський бретбнский. брехання разг. 1) враньё, лганьё; сплётни- чанье; 2) лаяние, лай [Герман у ямі благословив тих псів і тільки тепер пригадав собі, як, утікаючи, чув їх скажене брехання (Фр.)]. Ср. брехати 1—2. брех&ти (брешу; брёшеш) разг. 1) врать, лгать; презр. брехать; (заниматься сплетнями) разг. сплетничать; (доносить, наушничать) ябедничать; разг. отливать пули, лить пули [Тільки я люблю правду — нащо брехати (Вас); Ой стану я, послухаю, що вороги брешуть (Чуб.)]\ майстер ~ти разг. мастер врать» здорбв врать; п о ч к в ^ти начал врать (лгать), пошёл врать; 2) (о собаках) обл. брехать (разг., обл.); гавкать (обл.); лаять [Десь позаду, далеко, брехали собаки (Риб.)]. брех&тпся (брбшеться) безл. * разг. враться. брехач, -ча прегр. брехун (презр.), лгун, лжец [Брехачу! Язика тобі прикорочу я (перекл. Рильського)]. брехачка м. и мс. р. презр^ брехун (м. р.) (презр.), дгун (м.р.), лжец (м. р.), лгунья (ж. р.) [Палант і сам був зла брехачка (Котл.)]. брехенька разг. 1) уменьш. от брехня; 2) побасёнка, поб&сенка [Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти (Ном.)]. брехливий 1) лживый; разг. облыжный [Ми й між людьми чимало знаєм Брехливих при- хвоснів таких; Вертяться скрізь, щоб бачили і їх: 1 ми, мов, тут *— турбуємось і дбаєм! (Гл.)]; 2) (о собаке) разг. любящий л&ять; разг., обл. любящий брех&ть; обл. любящий гавкать [Брехливу собаку дальше чути (Ном.)]. брехливість, -вості лживость [Ніякої під. тримки Тимчасовому Урядові, роз'яснення |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)