Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
буг 95 буді бугорбк, -ркй бугорбк. бугорчйтий бугорчатый. бугорчатка мед. уст. бугорчйтка. бугристий бугристый [Висівали її [пшеницю] на бугристих місцях (Колг. Укр., 1939, VIII)). буда будка; (для собаки — ещё) конура; (из соломы, травы — обычно) шалаш [Перед бу- дою навпроти веранда стояв на ланцюгу величезний пес (Смол.); Мешкав він сооі на громадській толоці в солом'яній буді (Март.)\ Поставили із дощок буду.., в якій тютюн сушать (Коцюб.)', Там стояла дощана буда, в якій урядував комісар (Фр.)]. Будапешт Будапешт. будапештський будапештский. буддизм, -му рел. буддизм. буддист рел. буддист. буддистка рел. буддистка. буддійський рел. буддийский. буде 1) см. бути; 2) (в значении сказуемого) безл. разг. будет, хватит, довбльно; (не надо — ещё) пблно; (при восклицании — конец — ещё) кбнчено [Буде з мене, поки живу, і мертвого слова, щоб виливать журбу, сльози (Шевч.)]; ~де ж тобі! (достанется) ужб тебе!; ~де вже вам пустувати! пблно вам шалйть! буденний будничный; (обыкновенный перен. — ещё) обыденный, обыдённый; (ничем не выделяющийся) заурядный [Христя нудьгує: буденні дні були їй щасливіші над свято (Мирн.); Для тих, кому дорога* революція, слово соціалізм — не буденне (Коп.)]. буденність, -ності будничность; обыденность, обыдённость. Ср. буденний. буденщина обыдёнщина, обыденность, обыдённость; будни [Прийшла буденщина, і ма- ріння пройшло (перекл. Рильського)]. будень, -дня б^дни, будничный день; уст. будень. будильник і (часы) будильник [О шостій годині ранку пронизливо різко дзвенів будильник в кімнаті Тараса і будив його (перекл. з Горбатова)]. будильник * (тот, кто будит) разг. будйль- щик. буд ильница разг. будилыцица. будинкбвий домовби. будинок, -нку дом; (сооружение, строение) здйние [1 я знайшов будинок, де він живе , (Коцюб.); При лікарнях, родильних будинках, санаторіях, будинках інвалідів, з числом виборців не менше 50, утворюються окремі виборчі дільниці (Полож. про вибори); Нові радянські шкільні будинки не поступаються перед кращими будинками в світі (Ком., 1937, XI)]; ~к в і д п о ч й н- • к у дом бтдыха; Будйиок Радянської Армії Дом Советской Армии; гро- м а д с ь к іц ~нкп общественные здания; дитячий /^к детский дом; збудувати собі ~к (і інші будівлі) пострбить себе дом (и другие строения), пострбиться;на крик збігся весь ^к на крик сбежался весь дом. будйпочок, -чка уменыи. домик [Чимало тут одноповерхових будиночків (Шиян)]; к а р т- к 6 в й й ~к карточный домик. будйрування уст. будирование. будйрувати, -рую, -руеш уст. будировать. будити, -джу, -диш будить; книжн. пробуждать [Піднесення робітничого руху Ь масові страйки будили і втягували в боротьбу також селянські маси (Іст. ВКП(б)уь Вона не спить, бо соловейко будить (Л. Укр.)і. Той лагідний тон будив у неї згадки (Коцюб.)]. будитися, -дякуся, -дишся 1) пробуждаться, просыпаться [Нова вступає в душу сила» одвага в серці будиться, як гляну на се- нове життя, нову роботу (Л. Укр); Земля будилась (Коцюб.)]; 2) страд, з. будиться. будівельний 1) строительный [Значно перевищити довоєнний рівень виробництва найважливіших будівельних матеріалів (Зак. п'ят, план)]; ~на бригада строительная бригада; 2) (прил. к постройке) спец*. построечный; ~пе управління по~ стрбечное управление; (о деревьях: годный или предназначенный для постройки) строевой [Високий прогонистий дуб, ..виняткової будівельної стрункості, гордовито підносився над низькорослими гіллястими в'язами (перекл. а Шолохова)]; ^ний л і строевбй лес. будівельник строитель, строительный рабб- чий; робітник- ^кстроительный рабочий [Створити постійні кадри робітників- будівельників (Зак. п'ят, план)]; спілка ~ків союз строителей. будівельниця стройтельница. будівельницький строительский. будівля здание; (преим. о большом) строение, постройка [Цегляна будівля школи та висока глуха дерев'яна будівля літнього театру, як темні брили, громадились одна проти одної (перекл. з Фадеева); Громадські будівлі стояли раніш по той бік села (Коп.)]; нова ~ля новое здание (строение), нбвая пострбйка; разг. нбвая стрбйка, новострбй- ка; надвірні ~лі (подсобные помещения) уст. службы; ~ля на паляї архл., дтн. свзйная пострбйка. будівний строительный [Остання дискусія на XIV нартз'їзді підвела підсумок ідеологічній і будівній роботі партії за останній період, за період з XIII по XIV з'їзд (Сталін)^; ~нй мехйніка строительная механика. будівник, -кй строитель; (перен* книжн. — ещё) созидатель, уст. зиждитель [Він так- мостив річище арика, Неначе досвід мав будівника (перекл. Бажана); Комуністична спілка молоді повинна виховати молодих будівників комуністичного суспільства (Біогр. Леніна)]. будівництво 1) строительство, разг. стрбйка; (прям. — ещё) пострбйка [..тільки при» умові розвитку національних культур можна буде по-справжньому прилучити відсталі національності до справи соціалістичного^ будівництва (Сталін); Будівництво нових населених пунктів будемо провадити так, щоб кожне село і кожне подвір'я були садом (Скляр.); Телеграма головного інженера будівництва Синявського зняла на ноги всі чотири дільниці (Ле)]\ 2) (место» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)