Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Фуд 96 еде строят', строящееся сооружение) по- | стрбйка, строительство, стрбйка [Я поїхав * на велике будівництво, кілометрів за двісті від міста (перекл* а Федорова)]; 3) иск, збдчество. будівниця стройтельница; созидДтельница. Ср. будівник. ^будівничий 1) прил. строительский; иск. збдческий [Починалася будівнича гарячка (Ле)]; 2) (род. будівничого) сущ. редк. строитель; иск. зодчий; уст. зиждитель [Ленін — ..творець і будівничий великої багатонаціональної соціалістичної держави (Рад. Укр., 1948, І)]. «Судка 1) будка [Кожна залізнична будка — дзот, між будками ходять вартові (Шер.)\ Ідуть довгі валки тракторів з причепленими польовими будками (Собко)]; 2) (для собаки) будка, конурка, конура. *будні, -нів будни [Його будні насичені були багатогранною роботою революціонера- підпільника (Рад. Укр., 1946, І)]. «Фудній будничный; разг. будний. •будбва 1) здание (преим. о больших); строение, постройка [Хитались червоні колони будови (Бажан)]; публічні ~вп публичные здания; надвірні ~ви (подсобные помещения) уст. службы [Фруктовий сад відтіснив від палацу флігелі, стайні та інші надвірні будови (перекл. а М. Ост- ровського)]; ^ви мурашок пострбйки муравьев; 2) (действие) стрбйка [Ми росли На колгоспному полі, На будовах, В труді і в бою (Дор.); Будова йшла повним хо- .дом (Ле)]; 3) (структура) строение; (те-\ ла— ещё) сложение, (реже) склад; (/>ечи) строй [ ..у тварин поступово розвивалася здатність відчуття, поволі переходячи у свідомість, відповідно до розвитку будови їх організму і нервової системи (Сталін)]; він гарної ~ви он хорошб сложён, он хорбшего телосложения; 4) (конструкция) устрбйство; построение; ~ва машини устрбйство машины; ~ва фрази построение фр?зы; 5) (вещества) строение; спец. сложение. 'Судбваний 1) стрбящийся [Я говорю про су- I перечність між капіталістичним світом \ 1 СРСР.. Тїона є суперечність "між кагіїта- | лізмом у цілому і між країною будованого соціалізму (Сталін)]; 2] (о деревянной постройке) спец. рубленный. 'будоражнти, -зву, -гейш будоражить [Густі пахощі дьогтю, шкіри, вапна, гасу, олії - наморочили голову, проникали в душу, будоражили дроворубів (Горд.)]. будоражитися, -звуся, -жишся будоражиться, будочка умении, будочка. 6 удочний будочный. •будочник будочник [Будочник зняв з полички згорнуті прапорці й вийшов на рейки (Панч)]. •будра бот. (ОІесКота Ь.) будра. ^УД^р, -ра будуар [Будуар був ясний, розкішний, вигідний (Л. Укр.)}. будуйрнпй будуарный. Абудувйння 1) (действие) стрбйка, пострбйка, строение, построение; выстаивание, от- . страивание; возведение; рубка; кладка; ] буд создава'ние (неоконч.), создание [Андрій був як у гарячці, йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (Коцюб.); Будування мосту було справою виняткової спішності (перекл. в Фурманова)]; ср. будувйти; 2) (построенное) редк. пострбйка, строение [Мріло Гані, як у тумані, якесь місто, якась висока гора, чи скеля, вся в зеленому дереві, а на самому вершечку якесь будування, не церква й не хата (Н.-Лев.)]. будувати, -дую, -дуєш стрбить; (о строениях— еще) выстраивать, отстраивать; (о большом строении — ещё) возводить, воздвигать (книжн. рит.); (о деревянном вданий спец. —ещё) рубить; (о кирпичной стене, печи и т. п. — ещё) класть; (не о строениях— ещё) создавать; (перен. книжн., рит. — еще) созид&ть; (давать начало чему — егцё) оснб- вывать [Ми будуємо нові заводи і фабрики.. (Сталін); Ми будуємо комуністичне суспільство (Рад. Укр., 1948, IV); Лісовик: Ось тута мають хижу будувати, я й то не бороню, аби не брали сирого дерева (Л. Укр.)]; г^тл що (себе) стрбить что, разг. обстраиваться. будуватися, -дуюся, -дуєшся 1) стрбиться; выстраиваться, отстраиваться [Л у к а ш: Ми завтра й будуватися почнемо (Л. Укр.)]; 2) страд, а. стрбиться; выстраиваться, отстраиваться; возводиться; воздвигаться; рубиться; класться; создаваться; созидаться; оснбвываться [Ніколи не відмовляйтесь від малого в роботі, бо з малого будується велике, — в цьому один з важливих заповітів Ілліча (Сталіну, Третій млин будувався і здалека білів свіжим тесом (Донч.)]. Ср. будувати. будучи дееприч. будучи. будучий редк- будущий [Таке було життя будучого мільйонера, Германа Голъдкреме- ра, аж до десятого року (Фр.)]. будучими, будучність, -нооті, будущина редк. будущность [Думка його літала в будучині (Фр.); Все те мимоволі насувалося Герма- нові на думку тепер, коли Л еон., малював йому будучність (Фр.); Думає.., лякаючись сама своєї будущини (Барв.)]. будяк, -ка" бот. чертополбх (Сагдлшв Ь)\ волчец [Біля самої дороги виріс величезний стрункий будяк (/Соп.); Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Шевч.)]. будь-де нар. где-нибудь, гдб-либо; где угбдно; где бы то ни было ; (о беспорядочности действия) где попало [Вона не терпіла будь-якого бруду, не терпіла органічно ні в людях, ні в-помешканні, ні будь-де (Гонч.); Він хотів., будь-де сховатись од того важкого запаху (Н.-Лев.)]. будь-коли когдб-нибудь, когдб-либо; когда" угбдно; когда бы то ни было; (о беспорядочности действия) когд& попало [Черниш був гордий, більше ніж будь-коли, що він є сипом такої могутньої .держави (Гонч.)]. будь-котрий котбрыи-нибудь, который-либо; котбр^ш угбдно; котбрый бы то нй было, любой; котбрый попало. будь-куди куда-нибудь, кудД-либо; куда угб> |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)