Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
буд 97 буй но; куд& бы то ни было; (о беспорядочности действия) кудй попало [Він хотів будь- куди втікати (Н.-Лев.)]. будьбнівка будёновка [На стіні великий килим, на ньому шабля, будьонівка і польова сумка (Корн.)]. будь-хтб (род. будь-когб) ктб-нибудь, ктб- либо; (всякий) кто угодно; кто бы то нй было, любой; (без разбора) кто поп&ло [СРСР не думає загрожувати будь-кому і — тим більше—напасти на будь-кого (Віогр. Сталіна)]', будь-хтб з вас ктб-нибудь (ктб-либо; кто угодно; лгоббй) из вас. будь-чий чей-нибудь, чей-либо; чей угбдно; чей бы то нй было; чей попало. будь-чому нар. почему-нибудь, почему-либо; почему бы то нй было. будь-щб (род. будь-чогб) 1) чтб-нибудь, чтб- либо; что угбдно; что бы то нй было; (без разбора) что попало [Почуття безсилля мучило інженера більше, ніж будь-що інше (Собко)]; 2) (при всяких условиях) во что бы то ни стало; что бы то нй было [У кожного з нас є безмежне бажання будь-що виконати державний план (Прол. пр., 1937, XI)]. будь-що-будь нар. во что бы то ни стало [Ним володіла одна тільки думка. Здійснити її він мусив будь-що-будь (Ільч.)]. будь-як нар. разг. кое-как, кой-как, как-нибудь, как попало. будь-якйй какой-нибудь, какбй-либо; какбй угбдно; какбй бы то нй было, люббй; какой попало [Безумовною вимогою марксистської теорії при розгляді будь-якого соціального питання є постановка його в певні історичні рамки.. (Ленін)]; без будь-яких церемоній без всяких це- рембний. Буенос-Айрес, -са Бу§нос-Айрес. буер, -ра мор. буер. буєрний мор. буерный. буж, -жа мед. буж. бужбни, -жал ист. бужане. буженина кул. буженина [Потім давали просолену буженину (перекъ. 8 О. Толстого)]. бужуватп, -жую, -жуєш мед. бужйровать. бужуватпся, -жуюся, -жуєшся мед. бужйро- ваться. буз, -зу бот. обл. синель (обл.); сирень [Пошила Мотря сорочку, випрала и наділа. Товсте полотно синіло, неначе буз (Н.-Лев.)]. бузи * (наругиение порядка) вульг. буза. бузи а (напиток) буз5. бузимок, -мка, обл. бузівок, -вка с.-х. подтёлок, годовалый телёнок [Така дружба, таке товариство пішло між бузимком і невеличким хлоп'ям (Мирн.); 1 враз у прогалину на бур'яни як стрибне бузівок — потолочив їх (Головко)]. бузини бузина [З-за куща бузини вистрибнув захеканий Василько (Панч)]. бузйнний бузинный. бузинник 1) бузинник [Вони перебігли двір, завернули за сараї, проминули лазню і крізь густил бузинник продерлися до огорожі (Смол.)]', 2) кул. обл. бузинник. бузипбвлй бузйпиый, бузиновый [Бузиновий кисіль (Чуб.)]. бузйти, -зйш, -зйть вульг. бузйть. бузівок см. бузимок. бузкбвий сиреневый [Вона вбралась в свіженьку сукню бузкового кольору (Н.-Лев.)]. бузбк, -зку бот. сирбнь; обл. синель [Шкільний сад стояв ліловий від розквітлого бузку (Донч.)]. бузотёр, -ра презр. бузотёр. бузувір, -ра изувер [Серцем лютий був, як звір, і з лиця мов бузувір (Пере.)]. бузувірка изуверка. бузувірство изуверство. бузувірствувати, -ствую, -ствуеш изуверствовать. бузувірський изуверский [Саме вони, радянські солдати, зробили реальною поразку могутньої військової й бузувірської машини гітлерівської фашистської держави! (Смол.)]. бузуп, -пу спец, бузун. бузькб обл. аист [Літає бузько над берегами (Туд.)]. буй (род. буя) мор. буй [Блимав на воді буй (Смол.)]. буйвол буйвол [Бродять буйволи рогаті (пе- рекл. з Пушкіна)]. буйволепя, -няти буйволёнок. буйволиця буйволица. буйволів, -лова, -лове, буйволовий буйволов, буйволовый. буйненький уменьш., ласк, от буйний [Віють вітри там буйненькі (Л. Укр.)]. буйнесенький уменьш., ласк, от буйний [Коли ж милий на тім боці,—Буйнесенький, знаєш, Де він ходить, що він робить, Ти з ним розмовляєш (Шевч.)]. буйний 1) буйный; (безудержный — еще) бурный; (большой — ещё) крупный; (о растительности — еще) тучный, обильный, уст. злбчный; (роскошный — еще) пышный [Повій, вітре, повій, буйний (Федьк.); Радянська країна цвіте буйним цвітом (Горд.); Загін ішов буйною ватагою бійців, веселих від успіху і віри в своїх командирів (Верш.); Хвилею вдарила в груди буйна радість (Вас); Прийнявся Півень жито розгрібать 1 буйні зерна вибирать (Гл.); Серед дегов росла буйна городина (Коп.); Колгоспний буйний урожай на сонці достигав (Шєр.); Чорні буйні коси впали їй на плечі (Коцюб.)]; 2): ~па голівонька фольк** буйная (разудалая) голбвушка. буйність, -ності буйность; бурность [Холодною й жорстокою буйністю запалюються очі (Шиян)].Ср. буйний 1. буйно нар. буйно; бурно; обильно; пышно [Стій, серце, стій! ІІе бийся так гаалепо! Вгамуйся, думко, не літай так буГ'но! (Л. Укр.); Наказ., збори прийняли буйно (Головко); Буйно цвіли троянди (Ваш); Буйно розквітли культура, освіта, наука і мистецтво в СРСР (Прол. пр., 1937, XI)]. Ср. буйний 1. буйнотравий уст. злачный. буйбк (род. буйка) мор. буёк [Сарай був невисокий і захаращений усякого всячиною— старими буйками, безліччю якорів (Ільч.)]. буйство буйство [Скриплять на станції вагони, Од паровозів теплий дух, 1 ночі сині напівтони Цвітуть під буйством завірюх (Мал.)]. 7—1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)