бул 99 бун бульба 1) бот. клубень [Тепер на півдні багато колгоспів одержують від літніх посадок добрі врожаї бульб картоплі (Колг. Укр., 1939, V 111I; 2) обл. картбфель; разг. картбшка [Серединою вулиці тяглися вози з дровами, з мішками бульби (Фр.I; О н і с я к ~ба разг. нос картошкой; 3) (шарик на жидкости) пузырь [Туман надувся, як бульба, піднявся над водою і луснув на тисячу клаптиків (Донч.I. бульбашка пузырь; (поменьше) пузырёк [Через кожні п'ять-десять секунд випускав * з рота по кілька великих срібних бульбашок (Собко); Вода біля нас завирувала, на ній з'явилися бульбашки (Трубл.)І; вкриватися, вкритися ~ками покрываться, покрыться пузырями, вспузыриваться, вспузыриться. бульбовий бот. клубневой. бульбоплід, -лбда бот., с.-х. клубнеплбд. бульбочка уменьш. 1) (на жидкости) пузырёк; 2) бот. клубенёк. бульбочковий бот. клубенькбвый [Люпин за допомогою бульбочкових бактерій, які живуть на його коренях, збагачує грунт азотом (Колг. Укр., 1939, VIII)]. бульвар, -ру бульвар [Я сів на бульварі, напроти будинку (Коцюб.I. бульварний бульварный. бульварчик уменьш. бульварчик. бульдбг 1) (о собаке) бульдбг [Величезний бульдог лежав під одним із столів (перекл. з Тургенева)]', 2) (о револьвере) бульдбг [У п'ятигранний барабан бульдога Ніяк не влазив погнутий набій (БажанI. бульдбзер, -зера бульдбзер. бульйбн, -ну бульбн. бульйонний, бульйбнбвий бульбнный. булька пузырь [Дощ укрив бульками став (Рил.I; вкриватися, вкритися ~ками покрываться, покрытьея пузырями, вспузыриваться, вспузыриться; б ч і ~ками разг. глаз? навыкат (навыкате) [Очі — бульками, з червоними жилочками на білих баньках (Мирн.I. булькання бульканье [Він чув шарудіння дощу в траві, шелест листя, булькання гірського струмочка десь тут зовсім близько (Риб.I. булькати, -каю, -каеш, булькнути, -ну, -неш булькать, булькнуть [Жарко горіли дрова в печі, щось кипіло, булькало (перекл. 8 Горького); Булькнув у воду водяний щур (ВишняI. булькатий разг. редк. лупоглазый, пучеглазый [Позуючи, повнощокий, булькатий Хома надимався ще більше, «аби бути страшнішим» (Гонч.)І; ~ті б ч і глаза навыкат (навыкате) [Голий чомусь дивився на нього своїми булькатими очима вже так, ніби побачив його вперше (Панч)]. булькіт, -коту редк. бульканье [Усе це, з плачем, викрикувала Маланка Андрієві в спину при булькоті горнятка та потріскуванні сухого труску (Коцюб.I. булькнути см. булькати. булькотання бульканье. булькотати, -кочу, -кбчеш и булькотіти, -кочу, -котиш усилит, булькать [Уже струмки булькочуть уночі, а сонце вдень і палить, і палає (Криме.); Проривалась вода, шуміла й булькотіла (Н.-Лев.I. булькотіння см. булькотання. булькотіти см. булькотати. бум * межд. (о залпе орудия и т. п.) бум. бум * (род. буму) (сенсация, шумиха) бум. бум 3 (род. бума) спорт, бум. бумага (о документе, написанном заявлении) редк. разг. бумага [А в голові тимчасом снуються слова офіціальної бумаги про вчителя до губернатора (ВасМ На Щуку хтось «бумагу в суд подав, Що буцш би вона такеє виробляла, Що у ставу ' ніхто життя не мав (Гл.)]. бум&яска 1)' уменьш. бумажка; (прен. — ещё) бумажонка; 2) (кредитный билет) разг. бумажка [Пріська.. попрохала Карпа розміняти їй ту бумажку, що принесла Христя (Мирн.)]. бумажник бумажник [Лось бережно поклав листа в бумажник (перекл. з СьомушкінаI. бумазёйка разг. бумазёйка. бумазейний бумазейный. бумазея бумазея. бумеранг зтн. бумеранг. бунд, -ду, Бунд, -ду полит, бунд, Бунд. бунда обл. род верхней одежды [На нім був короткий кожушок без рукавів, так звана бунда (Фр.)]. бундівець, -вця полит, бундовец. бундівський полит, бундовский. бундючитися, -чуся, -чишея и редк. бундячи- тися разг. надуваться, топбрщиться; (принимать важный вид) пыжиться, петушиться; фам. фордыбачить, фордыбачиться [Возний, — так і бундячиться, що помазався паном (Котл.I. бундючний 1) напыщенный; спесивый, надутый; (иногда) чв&нный; (крайне щепетильный в поведении, в обращении) чбпорный [Бундючна польська шляхта всіляко душила культуру українського і білоруського народів (Ком., 1939, X); Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною (Мирн.I; 2) (богатый) разг. пышный [— І ти думаєш справляти таке бундючне весілля, на котрому гуляють та п'ють три або й чотири дні? — спитав Денис (Н.-Лев.)]. бундючність, -ності 1) напыщенность; спесивость, надутость; чв?нность; чбпорность [Він захлинався від радості, маючи,^ нарешті, змогу потішитись над бундючністю своячки (Риб.I;2) пышность. Ср. бундючний 1—2. бундючно нар. 1) напыщенно; спесиво, надуто; чванно; чопорно [Трохим і вигляду не показав, що нічого не розуміє, а бундючно крякнув і надів шапку (ПанчI; 2) пышно. Ср. бундючний 1—2. бундячитися см. бундючитися. бункер, -кера спец., техн. бункер [Якась дівчина на ходу приладнала до бункера широкий рукав, і з нього потоком полилося в кузов грузовика зерно (Донч.I. бункерний спец. бункерный [Виноградні лози навпроти бункерних печер були скошені кулеметами (Гонч.)І.
|