бун 100 бур бункербвка спец. бункербвка. бункерування спец. бункербвка. бунвдрувати, -рую, -руеш спец. бункеровать. бунт1, -ту (восстание) бунт; мятеж [Панас Кандзюба йшов проти громади. А він не згоден. Це буде бунт (Коцюб.)]. бунт2, -та (штабель) бунт [Понад берегом тяглися.. дашки над горами пакунків, мішків і бочок. Сувої канатів. Бунти пиляного лісу (перекл. в О. Толстого)]. бунтар, -ря бунтарь [Довго-довго згадували люди Самуся — палкого бунтаря (Криж.)]. бунтарка бунтарка. бунтарство бунтарство. бунтарський бунтарский [Хотілося., співати всіма грудьми пісню бунтарську (Головко)]. бунтівливий мятежный [1 в готуванні себе до майбутньої боротьби на кордонах незмі- рених просторів батьківщини знаходить він місце собі, своїй бунтівливій, невгамовній вдачі (Сміл.)]. бунтівний мятежный. бунтівник, -кй бунтовщик; уст. возмутитель [Він бунтівник. Ви з ним не розмовляйте (Л. Укр.)]. бунтівниця бунтовщица. бунтівницький буптовщйческий. бунтівничий 1) бунтовщйческий; 2) мятежный [Де над полками сонце бунтівниче, Над танками пожарів ожеред. То битва йде (Мал.)]. бунтувати, -нтую, -нтуеш бунтовать; уст. волновать [Він, Гуща отой, не крав, а народ бунтував (Коцюб.)]. бунтуватися, -нтуюся, -птуешся бунтоваться [Взагалі я бунтуюся, коли мене хто на мої обов'язки неначе * навертав (Коб.)]. бунчужний, -ного сущ. ист. бунчужный. бунчук, -ка ист. бунчук [Тріпочуть бунчуки перед легким наметом (Мал.)]. бунчукбвий ист. бунчукбвый. бур^ "ра техн. бур [Він винайшов новий спосіб заправки бурів, і коронки не збивались (Ком., 1939, VII)]. бур2, -ра (народность) бур. бура хим. бура. бурав бурав. буравити, -влю, -виш буравить. буравитися, -влюся, -вишся буравиться. бурбвлення буравление. буравчик буравчик, навёртка. бурак, -кі техн. бурак* буран, -ну буран [Буран ущух. 1 сонце вічне засяло (Тич.)]. бурббн разг. уст. бурббн. бургомістр, -тра бургомистр. Бургундія Бургундия. бургундський бургундский. бурда разг. 1) бурд?; хлёбово; фам. бранда- * хлыст; 2) перен. бурдб. бурдюк, -ка, бордюк бурдюк, мех [Вночі перепливала бистру Куру, на бордюках (Коцюб.)]. ..бурдючний бурдючный. буревій, -вію ураг&н [Наче буйним буревієм завив сніжний степ, — натовп заридав у відповідь (перекл. а Фурманова)]. буревісник орн., перен. буревестник [Хай буревісник зліта високо за хмари (Криж.)]. бурелбм, -му бурелбм [Щоразу дорогу загороджував бурелом (Гонч.)]. буремний редк. борный [Товариші поснули вірні, Горять на грудях ордени — Буремних літ велика Слава (Мал.)]. бурець, -рця уст. бакенбард (уст.), бакенбарда; см. также бурці. буржуа нескл. суш. м. р. буржуа [Цілком правильно, що ідеї, уявлення, звичаї, моральні принципи, релігія, політика у буржуа і пролетарів прямо протилежні (Сталін)]. буржуазія буржуазия [Ленін указував, що ліквідаторство є агентура ліберальної буржуазії в партії (Іст. ВКП(б))]. буржуазний буржуазный [Сучасне буржуазне суспільство, яке вийшло з надр загиблого феодального суспільства, не знищило класових суперечностей (Комун, ман.)]. буржуйзно-демократйчний буржуазно-демократический [Ленін розробив учення про переростання буржуазно-демократичної революції в революцію соціалістичну (Біогр. Леніна)]. буржуй разг. презр. буржуй [Всіх панів до 'дної ями, буржуїв за буржуями будем, будем бить! (Тич.)]. . * • •• буржуйка 1) разг. презр. буржуйка; 2) (времянка) разг. буржуйка.^ буржуйський разг. буржуйский. бурий бурый [І скільки видно було, на цілі кілометри рухались і рухались колони військ, здіймаючи буру куряву (Гонч.); Організувати промисловість по видобутку бурого вугілля (Зак. п'ят. план)]. бурильний техн. бурильный [Він продовжував працювати далі над удосконаленням бурильного інструмента (Ком.9 1939% НІ- бурильник техн. бурильщик [Високих показників стахаповської роботи домігся знатний бурильник — комсомолець (Ком., 1938, VI)]. бурильниця техн. бурильщица. бурити, -рю, -риш обл. 1) литься [Бурить як з барила Fл. Гр.)]\ 2) (кого, что) волновать. бурити, -рю, -рйш техн. бурить. буритися, -рюся, ,-рйшся техн. буриться. буріння техн. бурение [Молоток на колонці приладнаний таким способом, що його можна спрямовувати під час буріння в різних напрямках (Ком.% 1939, V)]. буріти, -рію, -ріеш бурбть [Кругленьке обличчя прикажчика буріє від заздрості й захвату (перекл. в Горького)]. бурка бурка [Біля переправи стояв генерал у волохатій бурці (Гонч.)]. буркати, -каю, -кавш, буркнути, ^-пу, -неш разе, боркать, буркнуть [Терентій Йосипович щось буркнув крізь сон (Корн.)]. буркотання 1) бурчание, бурчанье; урчание, урч&нье; ворчание, ворчанье; разг. воркотня; брюзжание [Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням (Фр,)]\ 2) воркование; разг. воркотня; 3) урчание; рокотание, рбкот [Його мова одбивається.. буркотанням маленького струмочка (Вас.)]. Ср. бурво- тйти 1—3. буркотйти, -кочу, -кбчет и буркотіти, -коч^, -котиш усилит. 1) бурчать; (издавать бур* лящие звуки — ещё) урчать; (о человеке—ещ9\ во])чктъ;(выражатъ недовольство—ещё) брюз-
|