Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бур 102 бур бурх&ти (бурхйю, бурх&еш) бушевать; позг, | яриться [Над панським палацом бурхало, стугоніло полум'я людського гніву (Горд.)]. бурхливий бурный} (неспокойный —. ещё) бурливый; (быстрый в движении — ещё) стремительный; (не знающий границ ~- ещё) безудержный; (о стихийных явлениях*— еще) бушующий [Бурхливою овацією зустріли присутні пропозицію обрати почесним горловою зборів великого Сталіна (Рад. Укр., 1946, III); Струмки ставали бурхливими потоками (Верш.); Часом розмова ставала харячою, бурхливою (Коцюб.); Над тим бурхливим, морем,, лунав протяглий жалібний спін (Коцюб.)]. т бурхливість, -вості бурность; бурливость; стремительность. Ср. бурхливий. бурхливо нар. бурно; бурливо; стремительно; безудержно [В роки радянської влади бурхливо почала розцвітати наука. (Рад, Укр., 1948, І)]. Ср. бурхливий. бурхнути, -ну, -нбш разе, і) ринуться; (о жидкости — ещё) хлынуть [Хтось човен па море пустив, Бурхнув він по хвилі (Греб.); Бурхнуло з неба мов із бочки (Котл.)]; 2) (налить) плеснуть; (вылить) выплеснуть; (с силой бросить) швырнуть [Вона.. Рученьками сплеснула, В Дунай зілля бурхнула (Чуб.)]. бурці, -ців уст. бакенбарды, б&кены [3 повних щік спадали на груди русяві, м'які, як шовк, бурці (Ц.-Лев.)]; маленькі ~рці уменьш. разг, б&чки. бурч&в, -кй (журчіщий) ручей, (журчащий) потбк [Ні, Марко не такий. Він як бурчак рвав би каміння, рив береги, з корінням вивертав би дерева (Коцюб.)? Навколо в бурчаках пінилась і клекотіла вода (Козач.)]. бурчбння разг. бурч&ние, бурчбнье; урч&ние, уі>ч&нье; ворчание, ворчанье; разг. воркотня; брюзжание [До її бурчання і до її незлобної лайки ввикли всі (Шиян)]. Ср. бурчбти. ^ бурчбти, -чу, -чйш разг. бурчать; (издавать бурлящие звуки р- еще) урчать, разг. фурчать; (о человеке — еще) ворчать; (выражать недовольство — ещё) брюзжать [Микита ледве стримував себе, щоб не бурчати (Ряб.); Бородатий майстер ляскав себе по лисині і бурчав щось (перекл. з Горького)]. бурштин, -ну уст. янтарь. бурштинбвий уст. янтарный [На столах стоять келихи а прозорим, бурштиновим питвом (Скляр.)]. буря б^ря; (ненастье с громом и молнией — ещё) гроза [Початком революційної бурі були події 9 B2) -хічня 1905 року в Петербурзі (Іст. ВКП(б)); Хатні двері одчинились, неначе буря вдарила в них (Н.-ПевМ; ^ря схопилася (зірвалася) буря поднялась [Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила Деревце бідне з корінцем (Гл.)]; під ~рю во время бури. бури б, -ви, (собир. чаще) буряки свёкла; обл. бурак [Буряки були недалеко від його хати (Фр.)]; г о р 6 д н і ~вй огорбд- ная свёкла; кормові ~вй кормовая свёкла; столб вий ~в столбвая свёкла; цукрбвий ~в, ц у к р б в і <^вй сухарная свёкла, свекловица; ю ш к а з ~вів кул, свекбльник; говорити на з д б- г а д ~кїв [щоб дали капусти] шутл* і говорить обиняками. буряківник, -кй с.-х. свекбльщик. буряківництво с.-х. свекловбдство [Україна зробила великий крок вперед у розв'язанні зернової проблеми, відновленні буряківництва (Рад. Укр., 1948, І)]. буряківниця с.-х. свекблыцица [Ранком дру^ того дня по всій плантації замерехтіли білі хустки буряківниць (Рад. Укр., 1946, У*)!• -є* буряківничий с.-х. свекловбдный; свекловбдче- ский; ~чі р а й 6 н и свекловбдные райбны. бурявбвий 1) свекловичный; (сделанный из свёклы) свекбльный [Треба поспішати, бо орачі скоро дійдуть і до бурякових плантацій (Скляр.); Вона налила йому бокал бурякового морсу (перекл. 8 Федіна)]; ~вий довгонбсик знт. свекловичный (свекбльный) долгонбсик; 2) (о цвете) разг. багрбвый, тёмнокрасный [Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він» темнішає (Головко)]. ш буряковиння свекловичник, свекловичная ботва; обл. свекбльник; п I д ч а с 8 ~ня кул. обл. свекбльник. буряковіти, -вію, -вієш разг. редк. багроветь; краснеть, как бур?к [Кров відливає їй від обличчя, але зараз же щоки знову буряковіють (Собко)]. буряковбд с.-х. свекловбд [Рання глибока зябльова оранка з внесенням добрив повинна стати эаконом для кожного буряко- вода (Рад. Укр., 1949, III)]. буряковтбма с.-х. свеклоутомление. бурякозбиральний с.-х. свеклоубброчный [Великий інтерес викликав у гостей бурякозбиральний комбайн (Рад. Укр., 1949,111)]. бурякозбирання с.-х. свеклоуборка. бурякокомбайн с.-х. свеклокомбайн [Забезпечити повне використання на вбиранні всіх бурякопідйомників, бурякокомбайнів МТС (Пост. XIX Плен. ЦК КП(б)У)]. бурякокопйч, -чи с.-а\ свеклокопатель [Штурвальні і трактористи ще ілце раз перевіряють готовність тракторів та бурякокопачів (Ком., 1939, ГШ)]~ бурякомийка с<-х< свекломбйка^ бурякопідйбмнив, бурякопідіймбч, -чи с.-х. свеклоподъёмник [Чимало полегшують і прискорюють копання буряків тракторні бурякопідіймачі (Рад. Укр,, 1948, XI)]. бурякораптбсп, -пу с.-х. свеклосовхбз. бурякорізка с.-х. свеклорезка. бурякосійний, буряковіючий свеклосеющий [Своєчасне збирання, вивіз і здача цукрових буряків — одне з найважливіших господарських завдань бурякосіючих колгоспів (Рад. Укр.ш 1960, IX)]. бурякосіяння с.-х. свеклосеяние^ бур'ян, -ну бурьян, сорняк, сбрная траві; перен, плевелы [Глибокий покручений яр. Влітку він густо заростав травами й бур'яном (Шиян)]; ~н собир,, ~нй (мн. ч.) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)