Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бЛ> 103 бут сорняки [Бур'яни — найлютіший ворог урожаю (Рад. Укр., 1946, V)]; заростати ~ном заростать бурьянбм (сбрными травами), глбхнуть. бур'янець, -нц# уменыи. от бур'ян. буряний бурный [Надворі бушувала буряна злива (Козач.)]. бур'янина стебель сбрной трави [Жодної бур'янини в її рядку не знайдеш (Вісті, 1937, XII)]. бур'янистий сбрньтй; ~те пбле сбрноепбле. буряність, -ності бурность. буряно нар. бурно [Буряно клекотів унизу Урал (Козач.)] Радісно, буряно, з піснями йшов на панів народ (Скляр.)]. бурят бурят. бурятка бурятка. бурят-монгол, -ла бурят-монгбл. Бурят-Монголія Бурят-Монгблия. бурят-монгбдка бурят-монгблка. Бурят-Монгбльська Автондмна Радянська Соціалістична Республіка Бурят-Монгбльская Автономная Советская Социалистическая Республика. бурят-монгбльсьеий бурят-монгбльский. бурятський бурятский. бурячиння свекловичник, свекловичная ботв?; обл. свекбльник [А потім села з полем, К)гчерявим Від бурячиння.. (Л. Укр.)]\ підчас з ~ня кул. обл. свекбльник. бурячний свекловичный. бурячбк, -чкй уменыи. от буряк [То її чорні руки походили тут, кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю (Коцюб.)]. буси (род. бус) бусы. бусина бусина. бусинка уменыи.у ласк, бусинка. б усі неизм. дет. падать; упасть; упадёшь. буслиний, буслячий Аистовый. бусол, -сла бист [3 низин летіли в село бусли (Коцюб.)]. бусбль, -лі геод. буссбль, бусбль. бусбльний геод. буссбльныи. бусурман, бусурмен уст., бран. басурм&н, басурманин [Ти думаєш, що я боюся бусурмена? Ні, Тетяно І На п'ять один піду — хоч зараз! (Тоб.); Баби: О, господи, пошли наглу смерть дияволу Гітлеру і всій його орді, будьте прокляті навіки, бусурмани 1 (Корн.)]. бусурманський уст., бран. басурманский [Баша турецький бусурманський (Чуб.)]. бусурмен см. бусурман. бусурменський см. бусурманський. буськб обл. аист. бусьчйха обл. разг. самка ?иста. бут, -ту 1) строит, бут; 2) обл. молодой зелёный лук. > бутан, -пу хим. бутан. * ^ бутафбр, -ра театр, бутафбр. ' бутафбр ія бутафория. бутафорний бутафорный. бутафбрський бутафорский. ' бутвйна см. ботвина. бутель, -тля бутыль, сулея [Під комином стояли обплетені лозою бутлі (Трубл.)]. ~" бутербрбд бутербрбд [У станційному буфеті на нас чекав уже чай з бутербродами (Шовк.)].* бути (наст. вр. в) 1) быть; (в наличии —• ещё) иметься; (происходить, совершаться — ещё) иметь место, предстоять (только в будущем)', (кем-нибудь, чем-нибудь — ещё) являться (кем, чем), составлять (что), представлять (что), служить» (в буд. и прош. вр. также) послужить (чем); (заключаться] находиться на службе в качестве кого-нибудь — ещё) состоять; (находиться в чём-нибудь — ещё) содержаться; (в каком- нибудь положении, состоянии — ещё) оказываться; (о человеке — находиться в данное время где-нибудь — ещё) присутствовать; (жить — ещё) обретаться (уст., разг., фам.), (только в буд. и прош. вр.) пребыть (уст.) [У кожного класу є своя партія, з особливою програмою, з особливою фізіономією (Сталін)', Те, що дано в методі Леніна, в основному вже було в ученні Маркса, яке с? за словами Маркса, «в суті своїй критичним і революційним» (Сталін)', Царське самодержавство було найлютішим ворогом народу (Іст. ВКП(б))', Єсть карії очі — як зіроньки сяють (Шевч.у, А Ганна була, як 'і вона, удова, мала собі дочку одиначку (Вовч.у, Іду я з поля — моє вже поле, Панське" було, тепер мові (Туд.)\ Татку любий та милий! Я вже вам бавитиму маленького Андрійка, буду йому за няньку (Коцюб.)]', 2) (в составе сложных глашоль* ных форм: а) в формах буд. вр. глаголов несоверш. вида: буду, будеш... будуть) буду, будешь... будут; (б) в формах давнопрошедшего вр'.Г був, була, булб, були опускается); (в формах, обозначающих прерванное действие: був, були, булб, були) было [Хто йде? Буду стріляти (Коцюб.)', Лукаш.. знаходить вербову сопілку,^ що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези (Л. Укр.)', Настя взялась була до роботи. — Годі, Насте, — сьогодні у нас свято. — Настя склала^ роботу (Вовч.)]; О ~т в п б б у т і иметься в быт^, бытовать; *^ти в п о ш & н і быть в почёте, пользоваться почётом; ~ти видним быть видным; (неизбежно вытекать из чего- нибудь — ещё) явствовать; «-*тй винятком быть (являться) исключением, составлять исключение; ~тй втікачем быть беглецом; ^уст. быть в бегах; ~тя Дуже відбмим быть очень (широкб) известным, пбльзоваться боль- шбй (широкой) известностью; <-~ти д у- же засмученим быть бчень огорчённым, расстроиться; разг. разогорчиться; '^ти дуже поширеним быть бчепь распространённым, иметь большбе распространение; '-"¦ти на службі, на посаді быть на службе, в должности, состоять на службе* в дблжности; "~ти н & чолі быть во главе, возглавлять; предводительствовать ; ^*»ти н ? д т о строка- тим' быть слишком пёстрым, пестреть; ^ти насторбжі (обережним) быть настороже; разг. глядеть (смотреть) в 66а; ~ти насторбжі з ким разг. держать ухо вострб с кем? ^тц певним быть уверенным; питать уверенность; ~ти підпорядкбваним кому быть |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)