Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
39 важ вал: значение [Черниш знав, що мстиве по- і чуття солдата важить на фронті багато (Гонч.)]; 4) (на кого, на що) иметь виды, рассчитывать, метить (на когб, на что); (зло мыслить) умышлять, посягать, покушаться, злоумышлять (на когб, на что) [Ой важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде вона моєю (Н.-Лев.); Знав.., на що вони важили, чим вони смутилися (Вовч.); Мав багато ворогів, які важили навіть на життя його (перекл. з Гоголя)]', 5) (чим) рисковать (чем), подвергать опасности (что) [Не раз, не два через плоти лазив, Не раз, не два здоров'ям важив (Чуб.); В легіонерах служить він.., Життям своїм там важить (Л. Укр.)]. важитися, -жуся, -жишся 1) взвешиваться; 2) перен. решаться, осмеливаться, отваживаться [Лихо., так несподівано впало, що ніхто навіть не важився думать, чим запобігти (Коцюб.)]; 3) (на кого, на що) посягать, умышлять (на когб, на что) [Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся (Н.п.—Сл. Гр.)]; 4) страд, з. вёситься, взвешиваться. важіль, -желя рычаг [Настав час, коли курсантам дозволили взяти до рук важелі управління (Ільч.у, Радянська влада передала до рук професійних спілок такі могутні важелі поліпшення життя робітничого класу, як державне соціальне страхування (Вісті, 1937, III)]. важільний техн. рычажный. важвбйьвий 1) тяжеловатый [Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків, що їх мати передала команді «Колумба» (Трубл.)]; 2) трудноватый, тяжеловатый; (є сказуемом разг. — ещё) трудненек. Ср. важкий 1—2. важкенько нар. 1) тяжеловато; 2) трудновато, трудненько, тяжеловато. Ср. важкенький 1—2. важкй, -ків 1) (мелкие гири) разновес, развес (уст.); 2) (небольшие весы) обл. вески. важкий 1) тяжёлый; (неуклюжий — ещё) грузный; (о воздухе — ещё) душный, спёртый (несвежий); (очень большого веса) увесистый, уст. тяжеловесный, веский; поэз. тяжкий | [Важкі побережнії скелі Зрива переможнев море (Л. Укр.); З найближчих сіл лісовими стежками несли та плечах важкі човни (Гонч.); Він перестане служити цим товстопиким хаджам, що сидять по канапах, важкі й непорушні, немов мішки з мукою (Коцюб.) ;\ За двеЬима почулась важка хода (Н.-Лев.);\ День був тихий, важкий (Коцюб.); Тільки настрій такий же безпросвітний та важкий був (Головко)]; ^вй вдача тяжёлый характер; ~кйм духом дихати разе А злиться [Важким духом дише (Ном.)]; /-^каї людина перен. тяжёлый человек; ~ка мовчанка, тяжёлое молчание; ~вйй н а підйом разг. тяжёлый на подъём; '—'Ва пбстать (фігура) грузная фигура [Між ними раптом з'явилась важка, кострубата постать Хоми (Коцюб.)]; ~к& промисловість тяжёлая промышленность [Центр індустріалізації, основа її полягає в розвитку важкої промисловості (паливо, метал і т. п.) (Сталін)]; ~вй р і ч тяжёлый предмет, тяжесть; ~вйй стиль тяжёлый (тяжеловбспый) стиль; зробити н ? д т о ~ким (важчим) спец. утяжелить; ходити ~к6ю разг. быть беременной; 2) (нелёгкий для выполнения) трудный, тяжёлый; (содержащий или создающий трудности — ещё) затруднительный, стеснительный; (не простой, сложный— ещё) мудрёный [1 товариш Сталій подякує нам, Синам бойового важкого походу (Мал.)]; ~к? з а д а ч а мат. трудная (не простая: мудрёная) задача; /-^к* питання трудный вопрбс; ~к? р о- ббта трудная (тяжёлая) работа; ~к? справа трудное (затруднительное) дело; ~кё становище тяжёлое (трудное; затруднительное) положение. в&жвість, -кості 1) тяжесть; грузность; спёртость; увесистость; тяжеловесность, вескость; —>ть тягаря тяжесть бремени; ~ть у голові тяжесть в голове; 2) трудность, тяжесть; затруднительность, стеснительность [Він сам найліпше знав важкість свого положення (Фр.)]. Ср. важкий 1—2. вбжво нар. 1) тяжело; (о чувстве огорчения — ещё) тягостно; грузно; поэз. тяжко [Машина бухає і стогне важко (Л. Укр.); Максим важко обперся на стіл (Куч.); Похитуючись широким торсом, постать пройшла до крісла в першому ряді і сіла важко, глибоко вгрузнувши в стілець {Смол.); Будуть підпрягать, як де буде на волів важко (Рудч.)]; 2) трудно, тяжело; затруднительно; мудренб [I вони рушили. Глеювата глина набиралась на чоботи, і стало важко йти (Гонч.)]; <-^ка всім догодити трудно (мудренб) всем угодить; д б с и т ь ~ко довольно трудно, трудновато, довбльно тяжелб, тяжеловато ; м є н ї ~ко відповісти вам мне трудно ответить вам, я затрудняюсь ответить вам; н є ^ко (легко, не тяжело—в знач, сказуемого) не трудно, недблго, не мудренб; це йому було д ^же ^во зробити это ем^ было бчень трудно сделать, это стбило ем^ болыпбго труда; це й о м ^ н є ~во зробити это ем^ не трудно сделать, это ем^ ничегб не стоит сделать; якщбце для вас (вам) не ~во если §то для вас (вам) не трудно, если это вам не в тягость. Ср. важкий 1—2. важкоатлет спорт, тяжелоатлет; тяжеловес. важкоатлетичний спорт, тяжелоатлетический. важковаговий ж.-д. тяжеловесный [Перейшли ми на більш важковагові поїзди (Рад. Укр.+ 1946, VI)]. , ы важковантажний спец. тяжелогрузный. важвовихбвувапий пед. трудновоспитуемый. важкодум тяжелодум, тяжкодум; уст. тяго- дум. важвуватпй 1) тяжеловатый [— Чемодан у вас важкуватий, — сказав Стоян (Скляр.); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними (Коцюб.)]; 2) трудноватый, тяжеловатый. Ср. важкий 1—2. г важкувато нар. 1) тяжеловато; 2) трудновато, тяжеловато. Ср. важвуватпй 1—2. важливий 1) важный; (имеющий значение^ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)