Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
важ ПО вал влияние — ещё) значительный, (иногда) вес- I кий [Всі серйозні, у всіх строгі обличчя, . всі говорять тільки про важливе (перекл. а Чехова)']; /-'ве відкриття важное открытие [Він на порозі *дуже важливих ? цікавих відкриттів (Трубл.)]; він мав ~ву підставу так говорити он имеет веское основание так говорить; 2) (достаточный) уважительный; ~ва причина уважительная причина; 3) уст. \ тяжёлый [Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої,. (Вовч.)]. важливість, -вості 1) важность; значительность; вескость [..російські соціал-демократи визнавали всю важливість «селянського питання» з самої вже своєї появи на світ як окремого напряму (Ленін)]; ~ть цієї події очевидна важность (значй- тельность) этого события очевидна; 2) ува- * жйтельность. Ср. важливий 1—2. важливо предик, важно [Надсилаючи «Наказ» для друку до друкарні, Ленін писав: «Неодмінно повернути 11 Не забруднити^ Надто важливо зберегти цей документ» (Біогр. Сталіна)]; ц є ~во відзначити это в&жно отметить; цене ~во это не важно. важний 1) важный [Важна така йде, тиха (Воєн.)]; ~ний вигляд важный вид; 2) (имеющий значение) редк. в&жный [.. даючи [пораду] лишень у важних справах, Та й то у висловах скупих і неласкавих (перекл, Рильського)]; 3) (весьма хороший) ^.разг. важный, важнецкий [А дубки піднялися такі рівні та важні (Мирн.)]. важниця: велика ~цяІ разг. велика" важность!; (от) як& ~цяІ разг. эка (экая) важность! важниця уст. 1) (шест для поднятия тяжестей) рычаг; (реже) в&га; 2) (для определения веса) весы; (реже) в&га. важність, -ності 1) важность; говорити з юністю говорить с важностью; 2) важность. Ср. важний 1—2. важніти, -нію, -ніеш тяжелеть [Юра відчув, що він потроху важніє, немов розпадається (Смол.); Від спогадів важніє голова (Риб.)]. важно нар. 1) важно; і каже ~по своїй дружині и говорит важно своей супруге; 2) (в значении сказуемого) важно; це д^же ~но это бчень важно;-3) важно [Та й зажили вони важно, Стали багатіти (Гл.)]+ Ср. важний 1—3~ важнющий разе. 1) бчень важный; 2) важнецкий. Ср. важний І, З. важбк, -жка разновеска, разновесок, гирька. важучий разг. тяжеловесный, увесистый; разг. тяжелённый. важчати, -чаю, -чаеш тяжелеть (делаться тяжелее); грузнеть (становиться грузным) [Темнота важчала, ніби самі гори вмикалися над головою (Гонч.)]. * важчёзний редк. бчень тяжёлый; тягчійший. важчий 1) более тяжёлый (чем кто, что), тяжелее (когб, чегб и чем кто, что); бблее груз- ный(...), грузнёе(...)? 2) бблее тр^дный(.„), труднёе(...), бблее тяжёлый(...), тяжелёе(.~). Ср. важкий 1—2. віза в&за [Мати поставила на стіл хліб, цукор, вазу з варенням (Шиян)]. вазелін, -ну вазелин. вазеліновий вазелиновый; ~ве масло вазелиновое масло. вазбн вазбн [На вікнах стояли вазони (Скляр.)]. вайлб разг.. увалень, тюлень; прен. облбм; фам. фбфан; прен. фам. рбхля; бран. вахлак; іо медлительном человеке) разг. копотун (о мужчине), копотунья (о женщине) [Мені далеко більше подобався малопомітний вайло Саша Михайлів ,^хлоцчик тихий (перекл. з Горького)', Вайло дурне! (Вовч.)]. вайлбм нар. обл. кучей, толпби. вайлуватий мешковатый, угловатый, неуклюжий; [о походке) развалистый [Вайлуватий і дужий, як ведмідь, він мав на диво пряме й чуле серце (Шиян)]. вайлуватість, -тості мешковатость, угловатость, неуклюжесть. вайлувато нар. мешковато, угловато, неуклюже. вакансія вакансия. вакантний вакантный. ваканцьбвий уст. 1) вакантный; 2) отставнбй, заштатный [Ісправники все ваканцьові (Котя.)]. вакації, -цій уст. вакации [Чому ти не в школі, Андрушко? Чи у вас тепер вакації? (Коб.)]. * вакаційний вакацибнный. вакса вакса. ваксувати, -сую, -еуєш ваксить, ваксуватися, -суюся, -суешся вакситься, вавув&ги, -кую, -куеш (о помещении,*земле и т. п,) обл. пустовать» Вакуда разг. Вукбл. вакубля биол. вакубля. вакуум, -му физ. вакуум. вакуум-апарат, -та спец., физ. вакуум-аппарат. вакуумний фиг. вакуумный. вакханалія вакханалия [Все змішалося в бентежно-безпорадній вакханалії (Лє)]. вакханка вакханка. вакхічний вакхический. вакцина бакт., мед. вакцина. вакцинація мед. вакцинация. вакцинний бакт., мед. вакцинный. вакцинувати, -ную, -нуеш мед. вакцинировать. вал1, -лу (земляной и пр.) 1) (земляная насыпь, высокая волна) вал [I плаче, плаче Ярославна в Путивлі на валу на брамі (Шевч.); Люблю я море в шумний час прибою» Коли воно за валом вал жене (Сое); Вогневий вал насувався на окопи (Собко)]; 2) с.-х. вал, ряд, к^чка (сена) [Горну покіс за покосом у вали (Баре.)]. вал*, -лу (нитки) грубые нитки из пакли [Сорочечка по коліна, підв'язана валом (Ном.)]. вал», -ла техн. вал;***тг е р ет* а в атіьнии #^л передаточный вал. валандання фам. валанданье, дгат&нье. валандатися, -даюся, -даєшся фам. валандаться, шататься. валансьен неизм. прил. спец. валансьен. валаейтися, -саюся, -савшея обл. скитаться; фам. шляться, шатбться, таскаться, валах обл. валух (обл.), кладеный баран (обл.), холощёный баран. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)