Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вал 111 вав валашання кладка; холощение. Ср. валашати. валашати, -ш&ю, -шавш (кастрировать животных) обл. класть (обл.), холостить. валашбк, -шка уменыи. валушбк. Валд&йська височини Валдайская возвышенность. валдайський валдайский. Валентин Валентин. Валентина Валентина. валентний хим. валентный. валентність, -ності хим. валентность. Валеріан Валериан. валеріана бот. валериана, валерьяна. валеріановий бот. валериановый, валерьяновый; ~ві краплі фарм. валериановые (валерьяновые) капли. Валерій Валерий. Валерія Валерия. валер'Анка разг. валерьянка. валет карт, валет. валёць, -льця техн. валец. валив (вращающийся цилиндр) валик, валёк. валикоподібний валикообразный. валити1, -лю, -лиш 1) валить; (прям.— ещё) опрокидывать, повергать (книжн.)\ (разрушать — ещё) рушить, обрушивать; (сбрасывать вниз — ещё) свергать, низвергать [Валили найбільш небезпечні стіни домів (Коцюб.); Бригада лісорубів валила ліс (перекл. з Ажаева); їх нелюдська втома з ніг валила (Л. Укр.)]; вітер так (з н і г) і ~лить ветер так (с ног) и в?лит, ветер так и лбмит (сшибает с ног); 2) (вину, ответственность и т. п.) валить, сваливать. валити а, -лить (подыматься, падать, двигаться густой массой) валить [3 труб виривались блискучі іскри й клубками валив дим (Скляр.)]; <-^ти в & л 6 м см. в&лбм. валити8, -лю, -лиш (сбивать из шерсти или пуха и т. п.) техн. обл. валять. валитися, -люся, -лишся 1) валиться; повергаться; рушиться, обрушиваться [Наче щось велике валилось у горах і розсипалось (Коцюб.); А сама так од вітру і валиться (Квітка)]; ср. валити11; 2) страд, з. валиться; опрокидываться; повергаться; рушиться, обрушиваться; свергаться, низвергаться; валиться, сваливаться; ср. валйти1 1—2. валіза чемодан [У стареньку шкіряну валізу він клав потрібні папери (Риб.)]. валізка уменьш. чемоданчик [У нього в руках валізка (Скляр.)]. вал їй, -дія обл. сукновал. валіснерія бот. валиснёрия. валка1 (группа) і) обоз [Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)]; червона ~ка красный оббз [На приймальному пункті велике пожвавлення. Прибувають червоні валки з хлібом (Рад. Укр., 1946, VIII)]; 2) (густой ряд) вереница; (о подводах—ещё) гряда; (р толпе—ещё) гурьба [А за вершниками йшли піші, їхала валка підвід (Скляр.); Мимо неї проходили все нові й нові валки людей (Вас); Чимала валка парубків показалася з улиці (Мирн.)]. валка1 (сукна, шерсти) техн. валка, валяние» валкий (о гончарной глине) тбщий. валкбвий техн. валкбвый. валковий редк. оббзный. валкування с.-х. скучивание. валкувати, -кую, -куєш с.-х. скучивать* валкуватися, -куюся, -куєшся с.-х. скучиваться. валлбнець, -нця валлбнец. Валлонія Валлбния. валлбнка валлбнка. валовий1 торг., ж. валовбй [Місяць у місяць зрбстае валова продукція соціалістичних підприємств (Ком., 1939, VII)]. валовий2 сделанный из грубых тблстых ниток (см. вал2). валбк1, -лк5 техн. валок, валик. валок2, -лкй с.-х. уменьш. от вал 1 2 [Перед обідом вона перейшла через пшеничний квадрат і нахилилась до валків на Настинш ділянці (Ряб.)]. валбк8, -лк& (часть граблей, бороны) хребет* валбк4, -лк? валёк, скалка [Тісто розкачують валком (ШУЕ—Сл. Гр.)]. вал6м нар. валом [Між рядняних наметів пруть валом люди (Коцюб.)]; ~м валити разе. редк. валбм валить [Чорний дим валом валив (Смол.)]. валоподібний валообр&зный. в ал очка уменьш. от валка1. валтбрна муз. валтбрна. валторніст муз. валторнист. валування (сильный) лай, л?янье [Доносилось тільки глухе валування собак (Мирн.)]* вал увити, -лую, -луеш 1) (преим. мног.) (сильно) лаять [Все стихло, тільки собаки невгамовно валували (Кунд.)]; 2) (двигаться массой) обл. валить [Дим клубками крутиться, валує (Н.-Лев.); Як плав пливе люд по шляху. І ген-ген по всіх дорогах в усі боки валують густими валками як мурашня (Головко)]. валуй, -луя бот. валуй. валун, -нй геол. валун. валунний геол. валунный. валюка см. валяка. валюта валюта. валютний валютный. валютчик валютчик. валюш орн. редк. вальдшнеп. валюша уст. сукновальня. валюшень, -шня орн. вальдшнеп. валюшний уст. сукновальный. валютник, валюшня уст. сукновальня» валява обл. мнбжество, гибель, сила, гора, горы [Снігу валява (О., 1861, V — Сл. Гр.)]. валика разг. лежеббк, лентяи, ленивец [Про тебе й кури сокочуть по смітниках, що> ти такий грубіян і валяка! (Барв*)]. валяльний спец. валяльный. валяльник спец. валяльщик. валяльниця спец. валяльщица. валяльня спец, валяльня. валянець, -нця см. валянок. валяний 1) прил. валеный, валяный [На голові людини кругла валяна шапка, схожа на череп'яний горщик (перекл. з Горького)]; 2) прич. валянный. валянки, -ків, валянці, -ців в&ленки; обл+ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)