Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
едал 112 ван валенцы [Повертаючись, я помітив постать у I кожусі, в чорній шапці і в валянках (Верш.); Взяла б мої валянці взула й на озеро., пройшлася 61 (Ле)]. нваляння (сукна, шерсти) в&лка, валйние; скатывание, скатка.. Ср. валяти 4. -яаляпок, -яка валенок, зеленка; обл. в&ле- нец; мн. ч. см. валянки. «БІЛЯНЦІ СМ. ВаЛЯНКИ. валити, -ляю, -дяеш 1) валить, опрокидывать; 2) (делать небрежно) разг. валять; 3) (грязнить) пачкать, марать [Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте (Чуб.)]; 4) (сукно, шерсть) валять; обл. скатывать. «валятися, -ляюся, -ляєшся 1) валяться [Неначе дохлі коні, валялись німецькі танки, обгорілі й понівечені (перекл. з Горбатова)]] 2) (терять устойчивость) валиться; падать [Од вітру валяється (Ном.)]; 3) (чем-нибудь) пичкаться, мар&ться [Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Сл. Гр.)]; 4) страд, з. ва- ! литься, опрокидываться; пачкаться, мариться; валиться; скатываться; ср. валити 1, 3—4. ¦валящий разг. ненужный. вальдшнеп орн. вальдшнеп. валькірія миф., перен. валькирия [Мов ті валькірії, круг неї Танцюють, граються дівчата (Шевч.)]. -валькбввй (о постройке) сделанный из глины, глинобитный. 'Валькування 1) возведение стен из комков мокрой глины; 2) обкладывание (стен) (толстым слоем глины), обмазка (стен) (толстым слоем глины). ш калькувати, -кую, -куєш 1) возводить стены из комков мокрой глины; 2) обкладывать (стены) (толстым слоем глины), обмазывать (стены) (толстым слоем глины) [Мотря валькувала стіни (Н.-Лев.)]. калькуватися, -куюся, -куєшся обкладываться толстым слоем глины, обмазываться толстым слоем глины [Е, ця хата ще раз валькуватиметься (Залюбовск — Сл. Гр.)]. »вальний обл. 1) (густой) плбтный, обильный [Такий вальний сніг на дорозі, що й не пройдеш (Сл. Гр.)]; 2) хороший, славный [А Михасьо з Мариною там-то вальна пара (Сл. Гр.)]. «альбв (род. вальки) комбк (мбкрой глины) (приготовленный для обмазки стен или для возведения глинобитных построек) [Вона, як вальок глини, повалилася на нього (Мирн.)]. -вальс вальс [Вальс гримів з високих хорів (Мур.)]. ш вальсувати, -сую, -суеш вальсировать. вальці (род. вальців) техн. вальцы. вальцювальний техн. вальцбвочный; ~на машина вальцбвочная машина, валь- цбвка. вальцювальник техн. вальцбвщик [До майстерні зайшов, з нічної зміни ідучи, вальцювальник (Панч)]. вальцювальниця техн. вальцбвщица. •"вальцювання техн. вальцбвка, вальцевание. вальцювати, -цюю, -ціоеш техн. вальцевать. вальцюватися, -ці'оюся, -ціоєшся техн. вальцеваться. чзальцьбваний техн. вальцбванный. вальцьовий техн. вальцбвый. вампір, -ра зоол.у перен. вампир [Не зовіть мене своєю; я не хочу бути вашим злим ду- хрм, вампіром (Л. Укр.)]. ** ^<~ ванадій, -дію хим. ванадий. ванадійовий хим. ванадиевый. вандал ист., перен. вандал. вандалізм, -му вандализм. вандри см. мандри. вандрівець см. мандрівець. вапдрівка см. мандрівка. вандрівнйй см. мандрівний. вандрівнйк см. мандрівник. вандруватп см. мандрувати. ванёса $нт. ванесса; кропи в'я н а ~са ант. крапивница. ванілін, -ну ванилйн. ваніліновий ванилиновый. ваніль, -лі ванйль. ванільний, ванільовий ванильный; разг. ванилевый. ванна 1) прил. см. ванний; 2) (род. ванни) сущ. ванна [Старий казав нанести води в ванну (Чуб.)]; піскова* ~на песочная ванна; 3) (род. винної) сущ. (комната) ванная. ванний ванный. ванночка уменьш. ванночка. ванта мор. ванта [Частина команди обліпила ванти, ці канатні драбини, що ведуть на щогли (перекл. з Новикова-Прибоя)]. вантага обл. груз, кладь, поклажа [Служники., повибігали на ґанок, щоб позносити з повозок вантагу (Н.-Лев.)]. вантаж, -яву 1) груз, кладь, поклажа [Десятки тисяч тонн вантажів уже перевезено понад план (Рад. Укр., 1947, XII)]; 2) перен. груз [Товариш Сталін вказує, що молодь, будучи вільна від старого вантажу, може легко засвоїти ленінські заповіти (Рад. Укр., 1946, XII)]. вантаження погрузка, гружёние, грузка [Передовий Гребшківськии відділок залізниці вже виконав річний план вантаження (Рад. Укр., 1948, XI)]. вантажити, -жу, -жиш грузить, погружать [Почали вантажити паливо (перекл. з Фурманова)]; ~ти свій б а г & ж (свої речі и т. п.) грузить (погружать) свой багаж (свой вещи и т. п.), грузиться, погружаться. вантажитися, -жуся, -жишся грузиться, погружаться. вантажний грузовбй; (связанный с погрузкой, разгрузкой) погрузочный, разгрузочный; (о вагоне) товарный; (об извозчике, лошади) ломовбй [Розвівши віття куща, я побачив дві великих вантажних автомашини й одну легкову (Верш.)]; /^ний візник ломовбй извозчик; разг. ломовик; «-^ний кінь ломовая лбшадь; разг. ломовик. вантажник грузчик, погрузчик, грузовщйк [Вантажники, кинувши працювати, розсипались по гавані галасливими групами (перекл. з Горького)]. вантажність, -ності техн. грузоподъёмность. вантажно-розвантажний, вантажно-розвантажувальний техн. погр^зочно-разгрузочный [Механізувати трудомісткі процеси, зок- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)