Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ван 1 13 вар рема., вантажно-розвантажних робіт (Зак. гіят. план)]. вантажовідправник грузоотправитель. вантажовласник грузовладелец. вантажомісткість, -кості техн. грузовместимость. вантажооборбт, -ту грузооборот [Рік у рік зростає вантажооборот (Вісті, 1939, XII)]. вантажоодержувач грузополучатель. вантажопідйомний теян. грузоподъёмный. вантажопідйомність, -ності техн. грузоподъёмность. ваптажопіднімйльний техн. грузоподъёмный. вантажопіднімйльність, -ності техн. грузоподъёмность. вантажопотік, -тбку ж. грузопотбк. ванька-встанька ванька-встанька. ванькйр, -ра обл. комнатка (боког&я); клетушка; обл. боковуша [Його приймають радо, — йому так любю посидіти в тіснім вань- кирі (Фр.)]. ванькирчик уменьги. от ванькйр [Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома топчанами (Коцюб.)]. вапна см. вапнб. вапнистий известковый; л^тий шпат мин. известковый шпат. вапнити, -ню, -пйш см. вапнувати 2. вапнище известкбвые кбпи; обл. известковая копь. вапнб известь; (реже) извёстка [Минаючи купи битої цегли, білі плями вапна.., Андрій згадував минуле (Коцюб.)]; гасити ~нб гасить известь; гашене ~нб хим., техн. гашёная известь, разг. пушбнка; негашене ~нб негашеная известь. вапнбваний с.-х. известкованный. вапнування 1) с.-х. известкование [Вапнування оздоровить наші грунти, поліпшить фізичні, хімічні і біологічні властивості грунту {Вісник АН УРСР, 1949, 4)]\ 2) побелка (известью), беление (известью). вапнувати, -ную, -нуеш 1) с.-х. известковать; 2) белить (известью). вапнуватися, -нуюся, -нуешея 1) с.-х. известковаться; 2) бе тйться (известью). вапняк, -ку мин. известняк [В багатьох районах в великі запаси мертелів і вапняків (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)]. вапыякбвпй мин известняковый. вашій ний известковый [Білий вапняний пил і дрібна курява сповнили підвал (Донч.)]. вапни р, -ра обл. приготовляющий известь; возящий известь. вапнярка печь для выжигания извести; яма для гашения извести [У вапнярках кипіло та булькотіло вапно (Фр.)]. вапоризатор, -ра техн. вапоризатор. вар, -ру 1) (жар) зной, духота [Вертаються з панщини люди, потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Вовч.)]\ 2) (варёная смола) техн. вар; 3) обл. вар (обл.), кипятбк; 4) (количество для сварения в один приём) разг. варка [Вареників буде тільки на один вар (Борзен. у. — Сл. Гр.)]. варан зоол. варан. варвар, -ра варвар; мн. ч. варвари ист. варвары. Варвара Варвара. варваризм, -мт филол. варваризм. варварство варварство [Варварство — період запровадження скотарства і землеробства, період засвоєння методів піднесення виробництва продуктів природи з допомогою людської діяльності (Енгельс)]. варварський варварский. варёна 1) прил. см. варений; 2) (род. вареної) сущ. (сваренная с мёдом и специями водка) варенуха [На двір закликає, Та вареною частує, На весілля просить (Шевч.)]. варений прич. варенный. варений прил. прям., перен. варёный [Червоний, як варений рак, Андрій спочатку відмовчувався (Коцюб.)]. вареник вареник [Поставили на стіл вареників макітру (Гл.)]\ плаває, як ~к у м к о- л і погов. как сыр в масле катается; не житьё, а масленица. варениця, варяниця 1) лепёшка (для вареника) [Раз подали на обід вареники. Варяниці були трохи товсті й цупкі (Н.-Лев.)]; 2) обл. сочень. вареничок, -чка уменьги. от вареник. варення варение, варка; см. также варіння. варення варенье [Вийшла й хазяйка і винесла свіжого варення з вишень (Н.-Лев.)]. вареннячко ласк, вареньице. варенуха (сваренная с мёдом и специями водка) варенуха [Гостям подали варенуху з родзинками й сливами (перекл. а Гоголя)]. варешниця (лікарська) бот. (СосНІеагіа о//ісі- паїіз Ь.) лбжечная травб. вар'етб нескл. сущ. ср. р. театр, варьете. вариво 1) (варёная пища; овощи, заготовленные для варки: количество съестного, необходимое для варки на один раз) варево [Клекотіло сите варйво в казанах (Горд.)\ Сказала, що прийде пособляти мені робити крохмаль з картоплі і класти вариво (Барв.)', Оцих раків буде на вариво (Сл. Гр.)]\ 2) (действие) варка [Найнятий кухар розумівся на вариві далеко ліпше (Фр.)]. варивода обл. мучитель; придйра [Не чоловік, а варивода (Ком. П. — Сл. Ґр.)]. варильний варочный. варильник спец, варйтьщик. варйста п і ч русская печь; (иногда) кухонная печь. варити, -р»о, -риш варить [Вона варити любила навіть більше, ніж їсти наварене (Гонч.)\ Варив собі пилав з підмоченого рижу (Коцюб.)', Ми сіємо хліб, варимо сталь, — все ми вміємо (Нех.)\, ~ти вбдуз кого перен. разг. измываться (издеваться) над кем [Підпара варив з челяді воду (Коцюб.)]. варитися, -р'юся, -ришся вариться [Там у закопченій димом розколині., вариться на розжарених вуглях кава (Коцюб.)]. варйшка обл. уполовник, разливательная лбж- ка, разливная лбжка; обл. чумйчка [Батько збирав ложкою, а діти їли варишкою (Фр.)], варіант вариант. варіаційний вариационный. варіація вариация. варівкий обл. 1) опасный; 2) неловкий. «8-1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)