Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вар 114 вар ' варіввб предик, обл. 1) опасно; 2) нелбвко [Шс- | ня замовкла, Спочатку було якось варівко: .чужа людина, очевидячки, псувала, трохи настрій [Коцюб.)]. варіння варение, варка [Хівря на увинеться з тим топлінням, варінням, шиттям ' та полоттям (Н.-Лев.)]. варіювання варьирование. варіювати, -ріюю, -ріюеш варьировать. варіюватися, -ріююся, -ріюешся варьироваться. варка варка [Ковалі вже й горна загасили, варку покинули (Панч)]. варкий варкий, варко предик. жарко, д^шно [Дупшо йому, варко (Мирн.)]. Варлаам, разг. Варлам Варлаам. І варнак, -ка до рев. рааг. варнак [Наш земляк І недомучений варнак Старий той був І (Шевч.)]. вірниця спец, в&рница. варнякати, -каю, -кавш фом. болт&ть; (без дополнения —; ещё) пустослбвить; (говорить * невнятно) вякать (обл.) [Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Вас.)]. Варсонбфій Варсонбфий. варстат см. верстат. ****** ^ варт 1) предик, см. варто; 2) прил. см. вартий. варта стр?жа, караул [Варта непохитна На Заозерній сопці залягла (Бажан)]; бр&ти, взяти під ~ту заключать, І заключить под стражу; н а ^ті *^ на страже; (только прям. — ещё) на карауле, редк. рааг. на стрёме [Бійцям не можна | спать на варті (Бажану, Прокіп просить I Дейнеку та двох парубків стати на варті й І не пускати до двору {Коцюб.)]; почесна •~та почётный караул [Біля труни Андрія Олександровича [Жданова] стояли сини івсіх народів Радянського Сорзу, У почесній варті стояли делегати і * Радянської України (Літ. газ., ^ 1948, IX)]; п р и к о р- * д 6 н н а ~та пограничная стр&жа; с т о й т и І ц а г^іівоен. стоять на час&х (па страже). 1 вартий, варт достбйный; разг. стбящий; (в [ сказуемом) достбин, (имеет цену) стбит [Багато сил, вартих кращої долі, змарнує (Коцюб.); Період від лютого до жовтня вартий десятиріч! (Ком., 1937, XI)]; ~тий у в а- ,ги заслуживающий внимания, достбй- Зный внимания; замечательный, достопримечательный, примечательный; ~та у в ?- г и пам'ятка достбйный внимания памятник; достопримечательность; б ^ т и «--тим стбить; быть достбйным; н е ^та справа заходу погов. овчинка выделки не стбит, игр& не стбит свеч; н е ~тий дірки 8 бублика погов. I не стбит выеденного яйца; н і ч б г о не | <-^тий ничегб не стбящий; разг. нестбящий; I один бдного варт (вартий) один ' другбго стбит; ця річ не <^та с в о є Ї ціни эта вещь не стбит своей цены; шагЛ н е ' варт (не вйртий, не в 6 р т а, неварте) не стбит выеденного яйц&; і шкурка вичинки не ~та погов. * овчинка виделки не стбит. вартівник, -ка уст. стброж, караульный, часо- вбй; рит. страж,, — * «- * | вартівня уст. караульня: разг. караулка. вартісний эк* стбимостный* вартість, -тості 1) стбимость [Вартість основних засобів виробництва колгоспів уже перевершила довоєнну (Рад. Укр., 1949, II)]; г^ть виробництва стбимость произ- вбдства; додаткбва г*ть эк. прибавочная стбимость [Адже додаткова вартість втілюється або в засобах виробництва, або в предметах споживання 1 (Ленін)]; 2) ^ценность) достбинство; нбмер облігй- ц і ї #-тістю в 500 карб, нбмер облигации достбинством в 500 руб. вартний обл. достбйный; (имеющий силу, значение) ценный [— Що віц за людина? — Чесна людина, вартна людина (Н.-Лев.)\ Написав кілька невеличких, але вартних на зміст,, книжечок і брошурок (Н.-Лев,)]; см. ещъ вартий, вбрто, варт предик, стбит (безл.)[.ч все це говорить про те, що робітничі маси бачать у компартії єдину партію,., за якою можна і варт іти в боротьбі за визволення від капіталізму (Сталін); То видно, що не варто Над ним і сумувать (Л. Укр.)]; '¦^го б (^т б и) стбило бы, следовало бы [I справді варто було б поплавати човном (Н.-Лев.): — Тут би варто школу зробити, — говорив^ Прокіп (Коцюб.)]; "*то (~т) на гадати стбиі? напбмнить; н є ~* і (н є *—то й) говорити не стбит и говорить. * вартова І) прил. см. вартовий 1—2; 2) (род. вартовбі) сущ. дежурная. р вартовий і) прил. сторожевбй; караульный [І часто я не могла зважити, чи то зірка встав з-за гори, чи вартовий вогонь палав (Л, Укр.); Дзвеніла в млі рушниця і багнет, Бо вартовий спочив пікет (Бажан)]; 2) (отбывающий в течение определённого срока какие-нибудь обязанности) прил. дежурный [Саїд-Алі намагався вже самотужки підвестися, коли надбіг до нього Храпков, а за ним вартовий лікар (Ле)]; 3) (род. вар- товбго) сущ. часовой; караульный; сторож, рит. страж; дежурный [Вартовий за вікном на терасі зупинив когось вигуком, питаючи пропуск (Гонч.); Ставай, вартовий, без вагання на чати! (Л. Укр.)]; ср. варту* вити 1—2. вартоныса ласк, от варта [Стоїть сторожа, острая вартонька Коло твоєї хати (Чуб.К вартування 1) оберегание, охранение, охрана; 2) дежурство; (воен. — срок — еще) часы [Неквапно тяглися години вартування, сповнені одноманітним гудінням контрольних електричних приладь (Риб.)]; змінитися з <^ня смениться с дежурства; смениться с часбв (воен.). Ср. варту вати 1—2. вартувати, -ртую, -ртувш 1) караулить; (о прямым дополнением — ещё) сторожить; оберегать, охранять [Дідусь вартує коло брами, стереже зерно (Тер.); Вартує недоторканність радянських рубежів прикордонник Сміловенко (Ком., 1938, VI); Я тебе буду вартувати тепер (Чуб.)]; 2) (в порядке очереди неотлучно находиться при ком-ни* * будь, при чём-нибудь^ где) дежурить [В бюро |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)