Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вер 121 вер вербенові, -вих сущ. бот. вербеновые. вербина (вербовое дерево и материал) верба, ракита. вербиця ласк, от вербй [Тільки берези смутились. За ними вербиці хитнулись (Тич.)]. вербичка уменыи. вербочка [Щось було в дівчині від молодої весняної вербички, яка тремтить і виблискує кожним своїм листочком під подихом теплого вітру (Козач.)]. верблюд верблюд [Ледве сунули десять верблюдів тягар той пекучий (Л. Укр.)]. верблюденя, -няти верблюжонок. верблюдиця верблюдица. верблюдка бот. (Сотівреттит Ь.) верблюдка. верблюдячий, верблюжий верблюжий [Несе вітер гарячий пісок, і ростуть гори, немов горби верблюжі (Коцюб.)]. верблюжина верблюжина. вербний: ~на неділя церк. вербное воскресенье ; ~пий тиждень церк. вербная неделя. вербник, -к?, вербняк 1) (о заросли) ивняк; обл. прутняк, вербняк; 2) бот. собир. ракитник. вербняковий ивняковый. вербовий 1) вербовый, ракитовый [Вона знав тут кожний куточок. Зберігся навіть і досі старий вербовий пеньок (Шиян)]; 2) ветлб- выи; ивовый. Ср. верой 1—2. вербовка вербовка. вербозілля бот. (ЬузітасКіа Ь.) вербейник. верболіз, -лбзу 1) (о заросли и прутьях) ивняк; обл. прутняк [Одцвітає ромашка. Шелестить край води верболіз (Дмитр.)]; 2) бот. собир. ракитник; 3) бот. (Заііх репіапйга Ь.) чернолоз, чернотбл. вербэлбзовий (о зарослях) ивняковый [Вужем у кущі верболозові поліз (Ле)]. вербувальний вербовочный. вербувальник вербовщик. вербувальниця верббвщица. вербування верббвка, вербование [Вже тепер можна подумати про вербування будівельників і монтажників (Шовк.)]. вербувати, -бую, -буеш вербовать [А в пікі- нери вербували, Та теж охочих (Шевч.)]. вербуватися, -буюся, -буешся вербоваться. вербунка, вербунок, -нку редк. верббвка. вёрб'я, -б'я собир. редк. вербы, ракиты [Куди не повернешся — золоте вер б* я росте (Ном.)]. вервечка 1) (у колыбели) верёвочка [І от я чую Колиски скрип, хитливий шум вервечок, Тоненький голос, сонний і сумний (Рил.)]; 2) вереница, гурьб?; прен. свбра [Дівчата, прибрані у святкових убраннях.., ходили цілими вервечками (Головко)]. вёргйння разг. кидание, бросание, швыряние. вёргбти (вёрг&ю, вбргаеш), вёргнути и вбргти, -гну, -гнеш разг. кид&ть, кинуть, бросать, бросить, швырять, швырнуть; рит., уст. низвергать, низвергнуть [На Ключника тоді Всі гості кинулись, од гніву аж бліді, Вергаючи стільці, пляшки і кубки повні (перекл. Рильського); Захоплювало життя на свої бистрі хвилі: мчало вперед, то кидало наспід, заливало, то вергало наверх (Мирн.)]; вбргйти громами (громи) метать грбмы и мблнии. вёрг&тися (вёргйюся, вёргавшся), вбргнути- ся и вергтися, • -гнуся, -гнешся разг. 1) кидаться, кинуться, бросаться, броситься; (только соверш.) ринуться [Поліціяни, мов звірі, верглися на Бовдура (Фр-)]\ 2) страд, з. (несоверш.) кидДться, бросаться,, швыряться. вёргнути см. вёргйти. вёргнутися см. вёргйтися. вбргти см. вёргйти. вёргтися см. вёргйтися. вергун, -нй, (обычно мн. ч.) вергунЙ, -нїв кул* хвброст. Верден Верден. вердикт, -ту вердикт. вереди, -дів капризы; редк. ед. ч. вёред, -ду каприз. вередити, -джу, -дйш бередить; разг. вередить [Той регіт гострим ножем упивався1 Христі в серце, вередив., болість рукв (Мирн.)]. веред йтися, -дак^ся, -дйш ся бередиться; вередиться. Ср. вередити. вередій см. вередун. вередійка см. вередуха. вередливий капризный; (о человеке, характере — еще) привередливый [Вона була вередлива, палка (Коцюб.)]. вередливість, -вості привередливость. вередливо нар. капризно [3 обличчя., не сходив такий вираз, неначе вона весь час вередливо кривиться (Коп.)]. вередник, -кй 1) см. вередун; 2) бот. ярутка. вередниця привередница; разг. капризница [Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться (Вовч.)]. вередування привередничанье, капризничанье; капризы [Про таке жіноче вередування слухав наш Пархім (Квітка); Не буде вередуванню він потурати (Вовч.)]. вередувати, -дую, -дуєш привередничать, капризничать; разг. фам. фуфыриться [Вдень найчастіше він нудився або ходив похмурий, сердитий, вередував (Коцюб.)]. вередун, -нб, редк. вередій, -дія привередник; разг. капризник [Всюди ходить.., що захоче, все купує, Вередун щасливий (Гл.); Вередувала б тебе лиха година! Чого тобі не- стає? Ну, та й вередій же! (Харьк. — Сл. Гр.)]. вередуха привередница; разг. капризница. веремій, -мїя, веремія, -мії разг. суматбха, кутерьма; буря; водоворбт [Всі веремію підняли (Котл.); Крутилися роки в похмурій веремії (Баоюан); За. вікном бушує завірюха. Налітає снігова веремія густою білою стіною (Коп.)]; завдати -—-мїї разг. привести в смятёпие [Тут шаблею шукать, а не судами прав Належить. Ножиком завдам їм веремії! (перекл. Рильського)]; крутити, закрутити ~мїю кружить, закружить (кружиться, закружиться) вихрем [Жінка зніма білизну. Веремію круг неї вітер закрутив (Тич.)]; почалася ^мія перен. разг. пошли потеха. вёрес, -су бот. вереск. вересень, -сня сентябрь [Була половина вересня (Н.-Лев.)]. вереск, -ку верезг, визг; (громкий) резкий крик |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)