Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Бер 123 вер куди верне, — щоб землю від вас оді- І •брати (Мирн.)]; г^ти на що перен. клонить к чему [Так завидющий чоловік На брехні верне свій язик {Гл.)]; ~тш ніс (н 6 с а) вульг. воротить нос; 8 душі ^не разг. с души ворбтит (тянет), душу мутит [А думати за ту обшарпану жовту книжку, як за кару, не хочеться, — з душі вона в мене верне (Вас.)]; 2) соверш. см. вертйти 1—2; 3) соверш. обл. свернуть, своротить [Судіть мене, судді мої, Без милості фальшивої! Не надійтесь, що верну я З дороги «нечестивої» (Фр.)]. вернутися см. вертатися. верньер, -ра геод. верньер. веронал, -лу фарм. веронал. вербніка бот. вербника [Над ними здіймались топільки вероніки (Коцюб.)]. Вербніка (имя) Вербника. Версаль, -ля Версаль. версальський версальский. версифікатор, -ра версификатор. версифікаційний версификацибнный. версифікація версификация. версія версия. версти (мера длины, верстовой столб) уст. верста [Плуг скрипить, аж за версту чути (Горд.)]; від /^тй уст. от версты; (кап определение — еще) повёрстный; (как обстоятельство— ещё) повёрстно; см. также верства З. верстальник тип. верстальщик. верстальниця тип. верстальщица. верстання тип. верстание, вёрстка. верстат, редк. варстат техн. станбк; (для столярной работы — обычно) верстак [Завод освоїв виробництво спеціальних верстатів для тракторної і автомобільної промисловості (Вісті, 1939, VI); Голос духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по варстатах ремісницьких (Фр.)]; Друкарський, фрезерний ~т пе- І чатный, фрезерный станбк; ткацький ~т ткацкий станбк (стан). верстати, -стйю, -стаєш 1): ~ти д о р 6 г у (шлях, путь) держать путь; шдтй [Дальшу путь верстають друзі вдвох (Рил.); Я плакав, як прийшлось його лишати І шлях верстать по грудці та терну (Фр.)]; 2) тип. верстать, свёрстывать. верстатися, -стйюся, -стаешся тип. верстаться, свёрстываться. верстатка тип. верстатка. ' верстатний техн. станбчный; верстачный. Ср. верстйт. верстатник спец. станбчник, станковщйк. верстатниця спец. станбчница, станковщйца. верстатобудівний техн. станкостроительный. верстатобудівник, -ка спец. станкостроитель. верстатобудування техн. станкостроение [У нас не було верстатобудування. У нас воно б тепер (Сталін)]. верства 1) слой; (реже) пласт [Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг (Харьк. — Сл. Г р.); Що щастям, спокоєм здавалось, Те попелу тепла верства (Фр.)]; 2) (социальная группа) слой; (со- циалъное положение) уст. состояние \ [Твердо пам'ятаємо про зв'язаність поета з його соціальною верствою (Рил.)]; 3) (мера длины% верстовой столб) уст. версти [Ми зліземо на роз'їзді, а звідти верстви чотири, не більше (Коцюб.); У доброго коня — не довгі верстви (Ном.); Здавалося, стоїть перед вами стара верства.., вся почорніла від негоди (Мирн.)]; в і д ~вй уст. от версты; (как определение — ещё) повёрстный; (как обстоятельство — ещё) повёрстно; чугуївська (пирятин- ська^ мальована) ^вб разг. коломенская: верста [Довгий, мов пирятинська верства (Ном.)]; см. также верста; 4) уст.% обл. перен. круг; вбзраст [Це люди однієї верстви з вами (Н.-Лев.); Цей дід однієї зо мною верстви (Н.-Лев.); Моя верства вимерла.., я не маю з ким говорити (Стеф.)]. вёрстка тип. вёрстка. верстовий уст. верстовбй [Дати тікають назад, як верстові стовпи (Рад. Укр., 1948, XI)]; ~вий шлях уст. столбовая дорбга [На верстовім шляху в полі Корчма під вербою Стоїть собі в холодочку (Шевч.)]. вертання возвращение, возврат. вертати, -ртаю, -ртаеш, вернути, -ну, -неш 1) (кому что) возвращать, возвратить, вернуть, воротить (разг.^ [Будився розбитий, безсилий, та перший сонячний промінь., вбирав у себе ту сонну мару і вертав сили (Коцюб.); Може, верну знову Мою правду безталанну (Шевч.)]; ~ти до притбм- н о с т і (кого) приводить, привести в сознание; 2) разг. возвращаться, возвратиться, вернуться, воротиться (разг.) [Як додому я вертатиму, у боях не вкрившись славою?! (Бажан); Ще живіше до гостей вернула 1 говорить голосно до сина (Фр.)]. вертатися, -ртаюся, -ртаешся, вернутися, -нуся, -нешся 1) возвращаться, возвратиться, вернуться, воротиться (разг^ [Веселі додому вертались Ми в свіжій вечірній імлі (Рил.); А молодість не вернеться (Гл.)]; гнутися до питання возвратиться к вопрбсу; гнутися д о д б м у возвратиться (воротиться) домбй (разг. шутл. во-свояси); ~тйю- чись назад возвращаясь обратно (на- з?д), на возвратном пути; Освіт гнеться (у кбго, ком^) голова" кружится (у когб) [Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Варе.)]; 2) страд, а. (несоверш.) возвращаться; ср. вертати 1. вертел анат. вертел. вертеп, -пу 1) театр, этн. вертеп; 2) (притон) вертеп; 3) пещера [Загляну в гори, В вертепи темнії і в нори Без дна глибокії (Шевч.)]. вертепний 1) вертепный; 2) вертепный; 3) пещерный. Ср. вертеп 1—3. вертикал астр, вертикал. вертикаль, -лі вертикаль. вертикальний вертикальный. вертикальність, -ності вертикальность. вертикально нар. вертикально [Міномети задерли свої труби майже вертикально в самий зеніт неба (Гонч.)]. вертипброх обл. ветреник, вертопрах. вертихвіст, -хвоста вертопрах. вертихвістка разг. вертихвбстка [Весело штовхнула Шуру одна з дівчат, яку Хаєцький |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)