Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вер 125 вер верхняк, -ка 1) (в жерновах) верхний к&мень; 2) с.-х. верхний слой скирды; 3) обл. металлическая крышка трубки [Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни {Мирн.)]; 4) (у стола) обл. доска [Перший ряд [воїнів] ніс перед собою замість щита верхняк із стола (Фр.)]. верхньозубний лингв, верхнезубный. верхньопалубний верхнепалубный. верховенство верхбвенство. верховий 1) (служащий для верховой езды, относящийся к верховой езде) прил. верхо- вбй [В селі коло штабу стояли верхові коні и кілька запряжок у санях (Верш.)]; 2) (лежащий по верховью) прил. верховой, вер- хбвый; 3) (находящийся, лежащий наверху, сверху) обл. прил. верхний, верхушечный [Верхове галуззя вітри ломлять (Фр.)]', 4) (род. верховбго) сущ. верховой. верховик, -ка обл. всадник, верховбй. верховина 1) прям, вершина, верхушка; подз. глава; (иногда — в собирательном значении) верхние ветки [Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен.. Ще здаля., можна бачити його кучеряву верховину (Вас); Знову вставали Альпи, зникаючи верховинами в хмарах (Гонч.)]; ~ни г і р вершины (верхушки; повз, главы, выси) гор [Встають засніжені верховини гір (Донч.)]; 2): ~ни (мн. ч.) перен. вершина [Іде на життя верховини слов'янських народів сім'я (Сос.)\ Юра був на верховинах щастя (Смол.)]; 3) обл. горная Область; гбры [Так шумує життя, мов холодний потік верховини (Л. Укр.); Заметуть, засвищуть білі зими, А прилине літо з верховин, — Загорілі, добрі побратими До походу стануть як один (Мал.)]. верховинець, -нця обл. горец [Тут оглянувся навколо легінь-сокіл, верховинець (Тич.)]. верховинка 1) уменьш. вершинка, верхушечка; 2) обл. горянка [Марія була вбрана в звичайну одежу верховинки (Смол.)]. верховинний 1) вершинный, верхушечный; 2) гбрный. Ср. верховина 1, 3. верховинський обл. гбрный [Із Урвича в Корчик — верховинський шлях (Фр.)]. верхов ідка см. верхов 6два. верховіття верхушка, верхние ветви; собир. верхушки [Тільки рясним верховіттям шептала Вічнозелена сосна (Л. Укр.); Вітер рівно шумів у верховіттях, а внизу було зовсім затишно (Гонч.)]. верхбвний верхбвный; Верхбвна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік Верхбвный Совет Союза Советских Социалистических Республик; Верхбвний Суд Союзу Радянських Соціалістичних Республік Верхбвный Суд Союза Советских Социалистических Республик. верхбвник ист. верхбвник. верхбвність, -ності верхбвность. верховод 1) верховбд, вожак; разг. воротила, заправила; фам. закопёрщик [Назар Непряха був за верховода (Горд.)]; 2) ихт. обл. см. верховбдка 1. верховбда см. верховбд 1. верховбдити, -джу, -диш верховбдить; (распоряжаться — ещё) заправлять, разг. воротить, ворбчать [Всіма було вона дівчатами верховодить (Вовч.); Пропав і той, хто всім верховодив (Шевч.)]. верховодіння командование [Як я любитиму свого чоловіка, а він мене любитиме, то нащо здалося оте верховодіння? (Н.-Лев.)]. верховбдка! ихт. уклейка, верховбдка [Так збираються біля шматка хліба, кинутого на воду, маленькі срібні верховодки (Соб- ко)]. верховбдка 2 геол. верховбдка. верховбдство главенство, водительство. верхогляд верхогляд [Ю с о в*.Особливо верхоглядів не люблю (перекл. в О. Остров- ського)]. верхоглядка верхоглядка [Почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхо- умки (Вовч.)]. верхоглядничати, -чаю, -чаєш верхоглядничать. верхоглйдство верхоглядство. верхогбни, -нів спорт, редк. скачки [Хоч раз на рік, а вже конечне скличе Сусідів він і родичів своїх На верхогони (Рил.)]. верхом нар. верхом. верхбм нар. редк. верхбм [Вже князь готовий, і верхом Летить живий він і здоровий Через поля, через діброви (перекл. 8 Пушкіна)]. верхоріччя верховье. верхоумка редк, ветреница, верхоглядка [Нацокотіли тії верхоумки (Вовч.)]. верцадло уст. зеркало [Свою косу шовковую Тричі заплітала; Заплітала, прибирала, В верцадло гляділа (Гл.)]. вёрчик разг. 1) свёрток; пучбк [Христя скрутила верчик соломи, запалила і подала Грицькові (Мирн.)]; 2) обл. (сплетенная) баранка. вёрчичок уменьш. свёрточек; пучбчек. верша рыб. верша; обл. мбрда [Насміялась верша з болота, коли оглянеться, аж і сама в болоті (Ном.)]; загнити в <-^шу перен. обл. поставить в тупик, вёршень, -шня редк. см. верхівець, вершечки, -ків (уменьш. от вершки) сливочки. вершечковий верхушечный; макушечный. Ср. вершёчок. вершбчок, -чка верхушка; (^верхняя часть дере* ва, горы и т. п. — еще) макушка [Йшли кудись сосни, ряди високих пнів. На вершечках, жовтих, як ананаси, лежали чорні корони, мов волохаті папахи (Коцюб.)]. вершина 1) вершина; (верхушка дерева, горы поэз. — ещё) глава" [Гай кругом загув, дерев хитнулися вершини (Сос); Я довго стояв на вершині Дніпрової кручі (Пере.); На вершини всі ми линем, Сонце променем в очах (Рил.); Більшовицька партія вивела країну з темряви і злиднів і веде її до вершин людської культури (Вісті, 1937, XII)]; ~ни гір вершины гор; (поэз. — ещё) главы гор, выси гор; ~на кута мат. вершина угла; 2) (реки) обл. верхбвье; 3) (оврага, балки) начало. вершинний вершинный. вершитель, -теля вершитель [.. російська буржуазія була ізольована, залишена без армії, а російський пролетаріат перетворений у вершителя долі країни (Сталін)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)