Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вер 126 вес вершителька вершительница* вершити, -шу, -шиш 1) {выводить верх) вершить; 2) (делать) вершйтц совершать [Пісня й труд, узявшися за руки, Вершать великі на землі діла (Рил.}; Наша вітчизна іде над землею, Суд свій вершить \ не милує ката| (Мал.)]. «ершйтися, -шуся, -шйшся 1) вершиться; 2) (делаться, осуществляться) вершиться, совершаться [За бурями, за грозами, буранами — я чую: суд вершиться над тиранами! (Тич.); Який прекрасний подвиг вершиться на вемлі( (Бамсан)]. вершій, -шія ех, работник, заканчивающий верх стога [Вершія немає на оцей стіг (Волн, у. —Сл. />,)]. вершка умбныа. от верша.*. вершки, -ків прям., перен. сливки; з б и р а т и ^ки прям., перен* снимать сливки; (толькоя перен. — ещё) снимать пенки; з б й- т і ~кй битые (взбитые) сливки [Вершками збитими налитий до країв Та солодощами, сервіз як сніг білів (перекл, Рильського)]. вершкбвий і) верхушечный; вершинный; 2) сливочный [Збили вершкового масла (Панч)]; 3) уст. вершкбвый. Ор. вершбк 1—3. вершковіддільний с.-х. сливкоотделительный. вершковіддільник с.-х. сливкоотделитель. вершкування с.-х. веряшовіние [Вершкування і пасинкування — дуже легкий процес (Колг. Укр., 1939\ VIII)], вершкувати, -кую, »кувш с.-гх. вершковаль. вершляг, *г? уст» обл< мблот [Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає ^ (Греб.)]. «нь вершник 1) всадник, верховбй; уст. кбнник, наездник; уст. обл. вершник [Затупотіли коні — їхало кілька Еершників (Кунд.)]; ^к-д ж и г і т всадник-джигит; 2) ист. всад-» ник [В стародавньому Римі ми маємо патриціїв, вершників, плебеїв, рабів (Комун, ман.)]. вершниця всадница; уст* наездница** вершницький ист. всаднический. вершбк, -шк? 1} верхушка; (дерева, шоры и т. п. — еще) вершина [Немов живе золото, грае по вершках дерев сонячне проміння (Коб.); Вітер надув сосни на вершках скель (Коцюб.); На вершку Ейфельо- вої вежі золотилися Д9рші промені сонця (Собко)]; 2) (обычно мн. ч.; вершки) прям., перен. сливки [Він з задоволенням проковтнув склянку холодних вершків і відчув справді якусь полегкість (Риб.)]; см. еще вершки; 3) (мера длины уст.; небольшая величина) вершок [Ні одної п'яді чужої землі не хочемо. Але і своєї землі, ні одного вершка своєї землі не віддамо нікому (Сталін)]. веселенький ласк, весёленький [Заспівала тихо, без слів, лкусь веселеньку мелодію (Головко)]. веоелбнько нат>. ласк, веселенько [Соломія почала любенько та веселенько балакати з свекрухою (В.-Лев.)]. веселечко уменыи., ласк, от весельце. веселий весёлый [Увечері повернулась Ма- ланка додому весела, сливе щаслива (Коцюб.); Знов веселий регіт залунав попід вербами (Н.-Лев.)\ весёлик фольк^ журавль [Ціби ключ веселиків по лугу Походжає рівно та статечно, Косар^ ідуть один за одним (Рил.)]. веселити, -лю, -лиш веселить [Тобою, серце, молодою Старії очі веселю (Шевч.)], веселитися, -дюся, -лйшся веселиться; (торж. — ещё) ликовать [Веселіться ж, люди добрі, гуляйте! (Шевч.)]ч веселиця обл. смТ весёлка?4 ''"'' V веселісінький разе, бчень весёлый; (в ска- вуемом — ещё) веселёхонек, веселёшенек* веселісінько нарщ равг>, бчень весело, весе*ч лёхонько, веселість, -дості весёлость, веселье [За короткий час полюбили вони її за веселість, бадьорість і працьовитісдь (Шер,); Наробили там крику, сміху, радості та веселості (Вовч.)]. веселіти, -дію, -дієш веселеть. веселішати становиться, бблее весёлым, веселеть, становиться веселе^. веселка повз. р?дуга [Темна хмара, а веселка ясна (Л. Укр.); Потоки нафти на воді грали всіма барвами веселки (Собко)], веседкрвий поэз. радужный [Висять., веселковою млою Ясні метелики (перекл* Риль- ськоео)]^ весело нар. весело [Веселе «^дерево весело й співає (Ном.)\т Вона була такою доброк^ сьогодні, їй, було так весело (Коцюб.)]. веселонька, веселочка уменыи., ласк, от веселка [Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як, у Дніпра веселочка Воду позичав (Шееч.)]. веселощі, -щів веселье [Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів (Вас.)]. веселувати, -л^ю, -лувш обл* гулять на св&дьбе [Аж тиждень веселували, як Марка женили (Александр, у.—Сл. Гр<)]» веселун, зд? весельчак [Любила його вся дивізія, пишалася ним, кращим снайпером, веселуном, заспівувачем (Вісті, 19&0,1)]. веселуха весёлая женщина. веселчаний редк. радужный [Оповідання., виходили на світ у веселій веселчаній прикрасі (Н.-Лев.)]. веселчастий редкг радужный [На голові вінок Б'є переливами веселчастих квіток (перекл. Рильського)]. веселящий прил. веселящий; «^щий газ хим. веселящий газ. весельце уменыи. весельце [Править хтось малим човенцем, Стиха весла підіймає, 1 здається, що з весельця Щире золото спадає (Л. Укр.)]* весельчак, -к& весельча'к [То був азартний кулеметник, весельчак і великий мрійник (Бат)]. весілля св&дьба [Вино готують на, весілля (Л* Укр.)]; виряджений, як на4 л^ляраза, разряженный (выряженный, разодетый), как на свадьбу, разряженный (выряженный, разодетый) в пух и прах; справляти, справити (гуляти, відтулити, відбути) ~ля справлять, справить (играть, сыгр&ть) свадь- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)