Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вес 128 вещ (Сл. Г р.)) Він був рибак і розказував,., яка в їх ріка рибна, що усяка риба ведеться, навіть морська (Вовч.)]; 4) безл.: а) ведеться живётся [Вказав і місце те, де я родився, Де вчивсь, що діяв, як мені ведеться (Фр.)\ Перечула через люди, що всі живі „Ведеться так, як і перш велося (Вовч.)]; б) ведеться везёт, удаётся, счастливится [Кому ведеться, то й на г скіпку прядеться (Ном.)]. Бест-Індія Вест-Индия. весь *, вся, все (увесь, уся, усё, ввесь, вся, все) мест, весь, вся, всё [Наш радянський лад — найвищий у світі, бо державою нашою керує весь народ (Рад. Укр., 1946, XII); На захист твій, улюблена вітчизно, Повстануть всі твої сини! (Бажан); За всіх скажу, за всіх переболію (Тич.)]; О весь день весь день; (в течение целого дня — ещё) день-деньскби (разг.); всі до бдного {без исключения)все до одного" (до единого, поголовно); з'я в и л и с я всі до бдного явились все до одного (до единого, поголбвно); він з н к є всіх до бдного юн знает всех до единого (всех наперечёт); Бсімй засобами всеми средствами; (как обстоятельство — ещё) всеми мерами, «семёрно; все однб (безразлично; несмотря ни на что) всё равнб;разг. всё однб; все однб ми перембжемо всёравнбмы победим; г є т ь увбсь, уся, г е т ь - ч й- с т о весь, вся и т* д. разгк решительно весь, вся и т. д. (в соединении со всеми формами местоим. весь); г е т ь усб, геть- чисто все разе, решительно всё; разг. всё и вся; г є т ь усі, геть-чйсто всі разг. решительно (поголбвно) все; разг. как " «есть все, все как есть, все как один; н а вееь г б л о с во весь голос; о т б й по всьбму тблько и всегб, да и тблько; п о всьбму обл. всем^ конец, всё кончено [А тепер уже по всьому. Тепер я спокійна (Фр.)]; тайно всьбму (тай усб) да и тблько; разг. (вот) и вся недолги; и дело с концбм; х і б і не все однб? р?зве не всё равнб?, не всё ли равнб?; разг. какая розница? весь а (род. вбсі) сущ. уст. весь [Спустила друге біснувате Свое скаженее звіря. Та вже такого сподаря і Що гради й весі по-» жирало (Шевч.)]. ветеран ветеран [Безсмертний образ Леніна осяяв ветеранів війни (Рад. Укр., 1946, VIII)]. ветеринар, -ра ветеринар. •ветеринйрія ветеринария. ветеринарний ветеринарный; ~на л і к а" р- н я ветеринарная лечебница. ветлікар,-ря (ветеринарний*лікар) ветвр&ч (ветеринарный врач). Фбто нескл. сущ. ср. р. вбто, •ветеанітбр, -ра (ветеринарний санітар) ветсанит?р (ветеринарный санитар). ветхий ветхий; (о вещах, о постройке — ещё) обветшалый [Ото раз побігла я, а мені назустріч ветхий, ветхий дідок (Стар.); Мундир, правда, був тісний і ветхий (Смол.)]. «бтхість, -хості ветхость; обветшалость. Ср. ветхий. ветхозавітний церк., ирон. ветхозаветный. вех, -ху бот. вех (СісШа Ь.); поручейник (8іит Ь.). вечбренька см+ вечеронька, вечерни ці см. вечорниці, вечерня церк. вечерня. вечербвий см. вечорбвий. вечербк см. вечорбк* вечбровька ласк, от вечеря [От і вече- Їюнька на столі — усі сіли вечеряти Вовч.)], вечеря ужин [Вона саме топила в печі,готуючи вечерю (Гонч.); Вечеря минула в мовчанні (Собко)]* вечеряти, -ряю, -ряеш ужинать [Сім'я вечеря коло хати (Шевч.)]. вечір, -чора вбчер [Пройшли перші осінні дощі, вечори були теплі, а вранці брав морозець (Верш,); Радюк поїхав додому,., вбрався і вже пізно приїхав на вечір (Н.-Лев.)]; /^р самодіяльності вечер самодеятельности; ~чорами (когда) по вечерам, вечерями; багатий ~р см. багатий 1; кожного ~чора каждый вечер; однб го ^чора (когда) однажды вечером; рано й *^р фолък. утром и вечером. вечірка 1) вечеринка; разг. вечбрка; уменъш., ласк, вечербк; (небольшой пир) пирушка [Другого дня Саїд зібрався на вечірку в будинок науки й техніки (Ле); У них бувають вечірки; гостей багато наїжджав (Вовч.)]\ 2) (вечерняя газета) разг. вечбрка. вечірки, -рок 1) уст. см. вечорниці; 2) (мн. ч.) см. вечірка 1—2. вечірннк вечерник. вечірниця вечерница. вечірній вечерний [А я люблю, як у вечірній час Сопілка заспівав переливна (Рил.); Вечірня зіронька встає (Шевч.)]; ~ня газета вечерняя газета; разг. вечбрка^ вечірня 1) прил* см. вечірній; 2) (род. вечірні) сущ. обл, см* вечбрня. вечорина обл* 1) вечер; 2) ужин; 3) уст. ве- черйны, девичник. вечор инка 1) обл. уменъш. от вечорйна 1; 2) вечеринка [Того ж таки дня Степанида Сидорівна», задумала зробити в себе вечо- ринку (Н.-Лев.)]. вечоріти, -рів безл. вечереть [На землі вечоріло* В небі ще був день (Верш )] вечорниці, -ниць уст. вечерницы, посиделки [На вечорницях, на вулиці — все в парі, як ті голуб'ята (Вовч,)] вечорбвий, редк* вечербвий преим позз. вечерний [Люблю цю тишу мрійну, вечорову, Коли виходить місяць у діброву (Нех.); Вишневі губи, чорні брови, пісні дівочі вечерові (Сос.)]. вечорбк, -чіркй уменъш., ласк, вечербк. вёштання разг.у фам. шатание, шастанье (обл.), мотанье [Він неначе побачив ярмарковий натовп, ярмаркове вештання (Н.-Лев.)Ъ вештатися, -штаюся, - штаб ш ся разг., фам. слоняться, шататься, шастаться (обл.), мотаться, толкаться, толочься, путаться; околачиваться, шляться, таскаться [Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)