Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
В'ет 129 ви (Вас.); Команда вешталася на палубі, граю- І чи в кості (Раб.); На городі палало троє багать, а кругом їх вештались молодиці, снували баби (Н.-Лее.); Пан прогнав його з двору, тепер Гудзь вештався без служби (Коцюб.)]. В'єтнам, -му Вьетнам. вяв... надо смотреть на букву у (уж...); например: вже, вживати и т. д. надо смотреть: узвб, ужив йти и т. д. вз..., кроме слову помещённых на букву в (вз...), надо смотреть на букву у (уз...); например: вздовж, взяти и т. д. надо смотреть: уздбвав, узяти и т. д. взагалі вообще; (не касаясь частностей,' в целом—ещё) в ббщем [Стояти на місці не можна—в історії взагалі, під час війни особливо (Ленін)]; ~лі кажучи вообще говори. взад нар. обл. наз?д [Рифка мимоволі скрикнула і пруднулася взад (Фр.)]. взаємини, -мин отношения, взаимоотношения [Я люблю стримані і суворі взаємини між людьми (Смол.)]^ взаємний взаимный;(общий для обеих сторон— ещё) обоюдный [Мова в засіб, знаряддя, з допомогою якого люди спілкуються одні з одними, обмінюються думками і добиваються взаємного розуміння (Сталін)]. взаємність, -ності 1) взаимность; обоюдность; ср. взаёмний; 2) (ответное чувство любви) взаимность [Войницький: .. Я знаю, шанси мої на взаємність мізерні (перекл. а Чехова)]. взаимно нар. взаимно; обоюдно [Рільництво і тваринництво — ці дві найголовніші галузі колгоспного виробництва — взаємно доповнюють одна одну (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)]. Ср. взаємний. взаємовідносини, -сия взаимоотношения. взаемовіднбшення взаимоотношение. взаємодія взаимодействие [Радянська наука розвивається в тісній взаємодії з виробництвом, з практикою (Рад. Укр., 1946,1)]. взаємодіяння взаимодействие. взаємодіяти, -дію, -дієш взаимодействовать. взаємодопомога взаимопбмощь [Ще в давньому минулому руський і український народи в єдиному стремлінні і взаємодопомозі громили і били тих, хто ліз на їх землю (Бажай — Ком., 1939, Ш)]. взаємозалежати, ажу, -жиш взаимозавйсеть. взаємозалежність, -ності взаимозависимость [..випадковість — це тільки один полюс взаємозалежності, другий полюс якої називається необхідністю (Енгельс)]. взаємозв'язок, -зку взаимосвязь. взаємознищення взаимоуничтожение. взаємознищування взаимоуничтожение. взаємонищення взаимоуничтожёние. взаємоперевірка взаимопроверка [В районах Вінницької області проходить взаємоперевірка зобов'язань у соціалістичному змаганні колгоспів, бригад і ланок (Рад. Укр., 1946, III)]. взаєморозуміння взаимопонимание. взамін 1) (чого) предл. взамен (чего); 2) нар. взамен. взапбс нар. впрок, про запас. взаперті взаперти [Давно вже я сиджу в неволі, Неначе злодій взаперті (Шевч.у, Його потім морили голодом, держали взаперті, поки не вмер (Фр.)]. взасбс нар. взасос. взвод, -ду воєн, взвод [Кращі взводи повинні були вночі вийти на операцію (Шер.)]. взвбдний воєн. 1) прил. взвбдный [ Підрозділи стояли, вишикувавшись перед табором в лінію взводних колон (Гонч.)]; 2) (род. взвбдного) сущ. взвбдный. взір (род. взбру) редк. образец; пример; н а >^р кому в пример (для примера) ком^ [На вічний взір аскетам всім Не їв він хліба д м'яса (Фр.)]', на *-^р к о г 6, ч о г 6 на подобие кого, чегб. взірець, -рця 1) образец; пример [Фамусов: Де іншого шукать тобі взірця, Як навіч приклад є отця? (перекл. а Грибоедова)]] ^ць героїзму образец (пример) героизма; для ~рця для образца, для примера; на ~ць кому в пример (для примера) кому; 2) (предмет, материал) образец, образчик; ~рцІ матерії образцы (образчики) материи; 3) жив., спец. пбдлинник [Під її голкою канва повторювала без помилки рисунок взірця (перекл. а Пушкіна)]. взірцевий образцбвый, примерный [В хаті всюди взірцева чистота й лад (Коб.)]. взірцевість, -вооті примерность. взування, (реже) узування обувбние; надевание. Ср. взувати. взувати, -ваю, -ваеш, взути (взую, вз^еш), (реже) узувати, увути обувать, обуть; (при названии обуви в вин. п. без предлога — еще) надевать, надеть [Він швиденько одягнув пальто, взув калоші (Шиян)]. взуватися, -ваюся, -в&ешся, взутися (взуюся, взуєшся), (реже) узуватися, узутися 1) обуватьля, обуться [Павлусю! Ну ж взувайсь у чобітки — в Чернігів їдем (Тич.)\ Дівчина витрусила пісок 8 черевичка, взулася і рушила далі (Козач.)]; 2) страд, а. (несоверш.) обуваться; надеваться; ср. взувати. взути см. взувити. взутий, (реже) узятий обитый; надетый [Якимові ноги, узуті в здорові чоботи, глибоко поринали з сніг (Коцюб.)]. Ср. взувати. взутися см. взув йтися. взуттєвий обувнби; (служащий для выделки обуви) сапожный; ~ва промисловість обувн&я промышленность; ^вий . тов^ір садбжный тов&р. взуття обувь [Взуттєва фабрика№6 виготовляв модельне взуття, для якого потрібна кольорова шкіра (Рад. Укр., 1949, VIII)]; д р а н т й- в є ~тя разг. ошмётки (разг.), рваная ббувь; крем для ~тя крем для ббуви, сапбжный крем; щітка для ~тя сапбжная щётка. взуттьовйй см. взуттєвий. взуттьовик, -ка спец, обувщйк. взуттьовичка спец, обувщйца. взяття взятие [Битва під Сталінградом скінчилася оточенням 300-тисячної армії німців, розгромом її і взяттям в полон близько х/з оточених військ (Сталін)]. ви мест, вы; ну, що ви! ну, что вы!; разг. 9-1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)