Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

вив
136

вив
вивідування выведывание.
вивідувати, -дую, -дзгвш, вивідати, -даю,
-даєш выведывать, выведать [Довго й
пильно дивилася на Чіпку, немов вивідувала
правди (Мирн.); Мартин бачив, що
господар не дуже тішиться з його присутності,
але має на меті начебто щось вивідати
Риб.)]; ^ти у м а выведывать, выведать
стараться, постараться узнать) 6 бра з
мыслей.
вивідуватися, -дуюся, -дуєшся выв^дываться.
вивіз, -возу 1) вывоз, разг. вывозка; своз;
2) вывоз [Фінансовий капітал вимагав
нових ринків, загарбання нових колоній,
нових місць для вивозу капіталу, нових джерел
сировини (Іст. ВКП(б))]. Ср. вивбзити
1—2; 3) (о поверхности) обл. взвоз, подъём
[Вони вже спускались вивозом у берег
вузькою вулицею поміж вербами (Н.-Лев.)].
вивізний вывознбй.
вивільга обл. иволга [Десь сумно закричала
вивільга, тьохнув соловей перший раз
(перекл. в Тургенева)].
вивірений выверенный [Та й усі біля
молотарки без похапливості у чітких вивірених
рухах (Головко)].
вивірення выверка.
вивірити см. вивіряти.
вивірка1 выверка. Ср. вивіряти.
вивірка * воол. белка; обл. вёкша [Ми літом
лазили навзаводи 8 вивірками (Фр.); Он
вивірка горіх між лапами тримає (перекл.
Рильського)].
вивірчування выверчивание; высверливание.
Ср. вивірчувати.
вивірчувати, -чую, -чуєш, вивертіти, -рчу,
-ртиш выверчивать, вывертеть; (сверлом —
ещё) высверливать, высверлить.
вивірчуватися* -чуюся, -чуєшся
выверчиваться; высверливаться. Ср. вивірчувати.
вивіряння выверка.
вивірити, -ряю, -риєш, вивірити, -рю, -риш
выверить, выверить [Мати пильно
подивилася йому в очі, наче вивіряла, чи правда
тому (Мирн.)].
вивірятися, -риюся, -риєшся выверяться.
вивісити см. вивішувати 1.
вивіска вывеска [А вітер пил несе, афішами
метляє і на базарах вивіски трясе (Тич.)].
вивісковий, вйвісочнпй вывесочный.
вивітрений выветренный; выветрившийся.
вивітреність, -ності вйветренность.
вивітрити см. вивітрювати.
вивітритися см. вивітрюватися.
вивітрілий 1) выветрелый; 2) выветрившийся;
(о запахе — ещё) выдохшийся. Ср.
вивітріти, вивітрюватися
вивітрілість, -лості выветрелость.
вивітріти, -рів безл. выветрвть.
вивітрюваність, -ності выветриваем ость.
вивітрювання выветривание.
вивітрювати, -рюю, -рюєш, вивітрити, -рю,
-риш выветривать, выветрить [Знову до-
[ шзна чадили в кабінеті. Ніяк дим не ви-
вітпиш (Риб.); Роки вивітрили з пам'яті
образ Надії (Риб.)].
•вивітрюватися, -рююся, -рюєшся,
вивітритися, -рюся, -ришся выветриваться,
выветриться [Улоговина поволі вивітрювалась
від гіркого диму (Гонч.)].
вивішати, -шаю, -шаєш перевешать.
вивішений х вывешенный. Ср. вивішувати *.
вивішений ' вывешенный, провешенный. Ср.
вивішувати *.
вйвішити см. вивішувати *.
вивішування * вывешивание. Ср. вивішувати1.
вивішування * вывешивание, провешивание.
Ср. вивішувати *.
вивішувати і, -шуЮ; -шуєш, вивісити, -вішу,
-вісиш вывешивать, вывесить [За 35 днів
до виборів виконавчий комітет Ради
депутатів трудящих вивішує списки виборців
для загального огляду (Полож. про
вибори)].
вивішувати *, -шую, -шуєш, вйвішити, -шу,
-шиш геод. вывешивать, вывешить,
провешивать, провешить.
вивішуватися *, -шуюся, -шуєшся
вывешиваться [Відомість кількості вироблених
кожним членом артілі трудоднів
вивішується до загального відома (Стат. с.-г.
арт.)]. Ср. вивішувати1.
вивішуватися *, -шуюся, -шуєшся
вывешиваться, •провешиваться. Ср. вивішувати1.
вйвіщувати, -шую, -щуеш уст. предсказать,
напрорбчить [Лучче ти мені смерті попроси,
її вивішуй (Вовч.)].
вивіювати, -віюю, -віюєш, вивіяти, -вію,
-вієш с.-х. вывеивать, вывевать, вывеять.
вивіюватися, -віююся, -віюєшся с.-х.
вывеиваться, вывеваться;
вивіяний с.-х. вывеянный.
вивіяти см. вивів&ти и вивіювати.
виводжений вывоженный.
впвбдженпя выведение, выводка; (пятен
и т. п. — ещё) свбдка [Павлов розробив
чудовий метод оперативного втручання —
накладання фістул і виводження назовні
проток травних залоз (Вісник АН УРСР,
1949, 9)].
вивбджуванпя выв&живание.
виводимість, -мості с.-х. выводимость.
виводити см. вивбдити*.
вивбдити *, -вбджу, -вбдиш, вивести, -веду?
-ведеш 1) выводить, вивести [Зв'язківці
одержали наказ виводити роти з бою
(Верш.); І в бій вступила Армія
Червонава руку Харків вивела на світ (Тич.)];
~сти в р о з х 6 д разг. вывести в расход;
~сти дим к р вивести трубу (печною),
разделать трубу (печную); ~сти з лав
вывести из стрбя; ^-^5ти з себе
вывести из се би; ~сти з терпіння
вывести из терпения [Ви мене виведете
з терпіння (перекл. а О. Островського)];
~сти на світ (на світло денне)
перен. вывести на свет, вывести наряжу*
О ~вело 6 ч і разе* выкатились глаза
[Очі вивело із лоба Од страшної муки
(Шевч.)]; 2) (старательно что-нибудь
делать) выводить, вывести [Зачав мін Шпак
пісні виводить (Гл.); Ася так уже питие,
так старається, так виводить (Горд.); Він
твердо вивів своє прізвище під вироком
(Панч)]; 3) (выкрадывать) выводить,
вывести, уводить, увести, сводить, свести;
4) (плодить) выводить, вывести [Соловей
співа, поки дітей виведе (Ном.)]; 5) (со-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)