вив 137 ВПІГ вдавать) выводить, вывести [Ну, словом, сорт новий морозостійких слив Данило Якович трудом натхненним вивів (Рил.)]; 6) (уничтожать — пятна и т. п.) выводить, вывести, сводить, свести, вы- ' травлять, вытравить, сгонять, согнать, удалять, удалить [Нова доба з новим сонце- воротом! Тевтонство — виведем, як той лишай! (Тич.)]; 7) (строить—о вданиях) возводить, возвести, выводить, вывести; 8) (в литературе, на сцене) выводить, вывести, изображать, изобразить, представ- лить, представить; 9) (делать вывод) выводить, вывести, заключать, заключить [Відомо, що Ленін можливість перемоги соціалізму в окремих країнах виводив прямо і безпосередньо з закону нерівномірності розвитку капіталістичних країн (Сталін)]; 10) (только несоверш. — від чого, від кого) выводить, производить; ~дитп свій рід в і д... выводить (производить) свой род от...; ~дити (утворювати) слбво від кбреня производить слбво от кбрня; ~дити що з ч 6 г о выводить что из чегб,, возводить что к чему. впвбдити 2, -вбджу, -вбдшп, виводити, -воджу, -водиш 1) вываживать, выводить; 2) (только соверги. — о людях) выводить [Виводила по всіх київських горах (Н^Лев.)]. вивбдитися 1, -вбджуся, -вбдишся, вивестися, -ведуся, -ведешся 1) выводиться, вывестись [Поклонники в неї, справді, не виводились (Гонч.)]\ 2) страд, з. (несоверш.) выводиться; выводиться; выводиться, уводиться, сводиться; выводиться; выводиться; выводиться, сводиться, вытравляться, сгоняться, удалиться; возводиться, выводиться; выводиться, изображаться, представляться; выводиться; выводиться, производиться; возводиться (что к чему); ср. ви- вбдити г 1—10. вивбдитися *, -вбджуся, -вбдишся вываживаться. Ср. вивбдити2. виводка выводка [У кожному районі щороку організувати виводки і випробування кращих колгоспних скакунів, рисаків і возовиків (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)]. виводковий орн., бот. выводковый. виводок, -водка выводок [На тихі озерця випливають з очеретів цілі виводки дичини (Шиян)]. вивозити, -вожу, -возиш 1) редк. вывозить, повывезти; 2) (выпачкать) разг. вивозить. вивбзитп, -вбжу, -вбзиш, вивезти, -зу, -зеш 1) вывозить, вывезти; (удалять — ещё) увозить, увезти, свозить, свезти [Люди з криголама вивозили вантажі на берег (Трубл.); Хлібороби України повинні у встановлені урядом строки зібрати і вивезти на заводи цукрові буряки (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)]; 2) $к. вывозить, вывезти. вивозитися, -вожуся, -возишся разг. вывозиться. вивозитися, -вбжуся, -вбзишся, вивезтися, -зуся, -зешся 1) вывозиться, вывезтись; 2) страд, в.(несоверш.)вывозиться; увозиться, , свозиться; вывозиться; ср. вивбзити 1—2. вивозка вывозка. виволікати, -каю, -каєш, виволокти, -лочу, -лочеш 1) выволакивать, выволочь; (удалять разг. — ещё) уволакивать, уволбчь [[Мавка] швиденько виволікає з лісу чималу суху деревину (Л. Укр.); Виволокли ящик, і в кімнаті ніби не лишилося нічого (Гонч.)]; що написано пербм, т о г б не ^ лочеш в о л б м поел. (Ном.) что написано пербм, тогб не вырубишь то- порбм; 2) (наверх) взволакивать, взволбчь. виволікатися, -каюся, -каєшся 1) выволакиваться; уволакиваться; 2) взволакиваться. Ср. виволікати 1—2. виволокти см. виволікати. виворіт, -роту изнанка. виворітний сапожн. выворотный. виворот, -ту мед. выворот. виворотом нар. обл. навыворот [А відтак усе» скінчилося. Все пішло виворотом (Фр.)]. вивчання 1) выучивание; разучивание; 2) вы» учивание, обучение; 3) изучение. Ср. вивчити 1—3. вивчати, -чйю, -чйєш, вивчити, -чу, -чиш 1) (усваивать) выучивать, выучить; (с целью исполнения, воспроизведения — ещё\ разучивать, разучить; ~чив уже у р б к выучил уже урок; ~чив роль выучил (разучил) роль; 2) (учить кого чему) выучивать, вйучить, обучать, обучить [Вивчи» дітей, як сказать (Сл. Г р.)]; 3) (постигать посредством учения) изучать, изучить [Пам'ятайте, любіть, вивчайте Ілліча, нашого вчителя, нашого вождя (Сталін); Вивчити поета означає не тільки обізнатися через посилене й повторюване читання з його творами, але й відчути, пережити їх (перекл. з Бєлінського)]. вивчатися, -чаюся, -чаєшся, вивчитися, -чуся^ -чишся 1) выучиваться, выучиться, обучаться, обучиться; 2) страд, г. (несоверш.) выучиваться; разучиваться; выучиваться, обучаться; изучаться; ср. вивчити 1—3. вивчений 1) выученный; разученный; 2) выученный, обученный; 3) изученный. Ср. вивчати 1—3. вивчення изучение [Історичний матеріалізм є поширення положень діалектичного матеріалізму на вивчення суспільного життя.*. (Сталін)]. вивчити см. вивчити. вивчитися см. вивчитися. вив'язати1 см. вив'язувати1. вив'язати2 см. вив'язувати2. вив'язатися см. вив'язуватися2. вив'язувати1, -зую, -зуєш, вив'язати, -в'яжу9 -в'яжеш (выполнять работу по вязанию) вывйзывать, вывязать [Сиділа біля гарячої лежанки, вив'язуючи рукавиці (Шиян); Вив'язати невід (Манж.)]. вив'язувати8, -зую, -зуеш, вив'язати, -в'яжу,, -в'яжеш разг. 1) (что-нибудь завязанное) вывязывать, вывязать [Почали з рушників усячину вив'язувати (Барв.)]; 2) (обвёртывать, завязав концы) повязывать, повяз&ть [На музики ходить, хустку вив'язує, як велика! (Л. Укр.)]. вив'язуватися1, -зуюся, -зуешся вывязываться. Ср. вив'язувати1.
|