Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

шив
138
впг
«вив'язуватисяа, -зуюся, -зуешся, вив'язатися, |
.-в'яжуся, -в'яжешся 1) повязываться, по- і
вязаться; 2) страд, з. (несоверш.)
вывязываться; повязываться; ср. вив' язу вати 21—2.
«вив'ялити см. вив'ялювати.
вив'ялитися см. вив'ялюватися.
вив'ялювання вывяливание.
вив'ялювати, -люю, -люеш, вив'ялити, -лю,
-лиш вывяливать, вывялить.
¦вив'ялюватися, -лююся, -люешся,
вив'ялитися, -люся, -лишся вывяливаться,
вывялиться.
вигад, -ду выдумка, вымысел.
вигаданий 1 1) прич. выдуманный,
вымышленный, измышленный; сочинённый;
придуманный, изобретённый; ср. вигадуватиг 1;
2) прил. выдуманный, вымышленный,
измышленный, мнимый, небывалый; разг.
сочинённый; ^не ім'я вымышленное
имя.
вигаданий2 выгаданный. Ср. вигйдувати2.
вигаданість, -ноет і вымышленность;
мнимость.
вигадати 1 см. вигадувати *.
звгадати 2 см. вигадувати а.
зйгадка выдумка, вымысел, измышление;
разг. сочинение; (забава) затея;
(капризная, праздная) прихоть;
(невероятная) небылица, небывальщина (уст.),
сказка, басня, ^тка [Пролетарська
культура не є культура, що вискочила
невідомо звідки, не є вигадка людей, які
називають себе спеціалістами по пролетарській
культурі (Ленін)]; власна ^ка разг.
(собственное) сочинение; прен. отсебятина;
хитромудра ~ка прехитрая выдумка,
изощрение.
вигадки, -док разг. 1) вычуры; 2) (пустые
разговоры) россказни (прен.); 3) мн. ч. от
вигадка.
вигадливий 1) причудливый, прихотливый;
2) (хитро сделанный) вычурный,
затейливый, прихотливый, замысловатый; 3) (о
человеке) изобретательный [Вигадливий,
кмітливий, він просто кипів від безлічі різних
проектів (Нозач.)].
вигадливість, -вості 1) причудливость,
прихотливость; 2) вычурность, затейливость,
прихотливость, замысловатость; 3)
изобретательность [До краси натури прийшла на
поміч людська вигадливість (Н.-Лев.)]. Ср.
вигадливий 1—3.
вигадливо нар. вычурно, затейливо,
прихотливо, замысловато.
вигадник выдумщик; затейник; (враль)
сочинитель.
вигадництво сочинительство.
вигадниця, вигадчиця выдумщица; затейница;
сочинительница [Дочка була вже така
вигадчиця (Вовч.)]. Ср. вигадник.
вигадочка уменыи. от вигадка,
вигадування 1 выдумывание, измышление;
сочинение; придумывание. Ср- вигйдувати г 1.
вигадування6 выгадывание. Ср>. вигадувати*,
вигадувати 1, -дую, -дувш, вигадати, -даю,
-даєш (создавать что-нибудь в мысли)
1) выдумывать, выдумать, вымышлять,
вымыслить, измышлять, измыслить; разг.
чсочинять, ^сочинить; (создавать)
придумывать, придумать, изобретать,
изобрести; разг. ирон. сооружать,
соорудить [Уляна вигадки вигадує, .квітки
пришивав (Мирн.); Яких тільки казок не
вигадав народ про те, як люди шукають
щастя і знаходять його! (Рад. Укр., 1946,І);
Побоюючись ворожої авіації і розвідки,
ми вигадали рухливі багаття (Верш.);
Глухий не почує, то вигада (посл.—Сл. Гр.)];
~дати на (в) додаток выдумать в
придачу, примыслить; 2) (только
несоверги.) привередничать [Як почала
вигадувати: і се не добре, і те не гаразд
(Сл. Гр.)].
вигадувати 8, -дую, -дуєш, вигадати, -даю,
-даєш (получать пользу) выгадывать,
выгадать; ~дати час выгадать время [Для
того, щоб побудувати хоч більш-менш
придатну переправу, треба було вигадати два-
три дні (Верш.)].
вигадуватися *, -дуюся, -дуєшся
выдумываться, вымышляться, измышляться;
сочиняться; придумываться, изобретаться. Ср. ви«
гидувати1 1.
вигадуватися 2, -дуюся, -дуєшся выгадывать-
ся. Ср. вигадувати а.
вигадчик см. вигадник.
вигадчиця см. вигадниця.
вигадько разг. выдумщик (о мужчине),
выдумщица (о женщине).
виганяння 1) изгнание; удаление; ср.
виганити 1; 2) с.-х. выгон; 3) (спирта, дёгтя)
выгопка, выкуривание.
виганяти, -няю, *-няеш (по чбму) разг.
выбегать (что), изрыскать (что).
виганяти, -няю, -няеш и вигбнити, -ню,
-ниш, вигнати (вижену, виженеш) 1)
выгонять, выгнать, книжн. изгонять, изгнать;
(заставлять уйти, уехать — ещё) удалить,
удалить; (выбрасывать) уст. извергать,
извергнуть, исторгать, истбргнуть; фам. вышибать,
вышибить [Празька конференція підвела
підсумок усій попередній боротьбі більшовиків
з опортунізмом і постановила вигнати з
партії меншовиків (Іст. ВКП(б)); Вона
його вигнала з кімнати (Скляр.)]; ~няти
(піднімати) дичину охотн.
поднимать дичь; клин клипом ~няй
посл. (Ном.) клин клином вышибай;
О /^няти г р 6 ш і разг. зашибать деньгу;
г^нало к о г 6, що безл. разг. выгнало
когб, что [Вигнало того дуба так, що
за всіх вищий (Сл. Гр.)]; 2) (спирт,
дёготь) выгонять, выгнать, выкуривать,
выкурить.
виганятися, -няюся, -няєшся набегаться
[Виганявся за день, аж ніг не чую
(Сл. Гр.)].
виганятися, -няюся, -няєшся, вигнатися
(виженуся, виженешся) 1) страд, з. (несоверш.)
выгоняться; изгоняться; удалиться;
извергаться, исторгаться; вышибаться;
вигониться, выкуриваться; ср. виганяти 1—2;
2) (о высоком росте) разг. вытягиваться,
вытянуться, вырастать, вырасти [В теплицях
розсада вигналася вже під рами (Рад.
Укр., 1946, III); Григор вигнався такий,
як тополя (Каменец, у.—Сл. Гр.)].
виганьбити, -блю, -бшп разг. постыдить;

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)