Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гпг 139 ЕИГ похулить [Семен було мене і полає, і виганьбить (Федьк.)]. вигаптбвування вышивка (зблотом, серебрбм), вышивание (зблотом, серебрбм). вигаптбвувати, -птбвую, -птбвуеш, вигаптувати, -птую, -птуеш вышивать (золотом, серебрбм), вышить (зблотом, серебрбм), расшивать (зблотом, серебрбм), расшйть (зблотом, серебрбм) [Хустиночка мережана, Вишиваная! Вигаптую, подарую (Шевч.)]. шггаптбвуватися, -птбвуюся, -птбвуешся вышиваться (зблотом, серебрбм), расшиваться (зблотом, серебрбм). вигаптуваний шитый (зблотом, серебрбм), расшитый (зблотом, серебрбм). вигаптувати см. вигаптовувати. вигарки, -ків техн. выгарки. вйгармануватп, -вую, -нувш обл. уст. вымолотить (катком, запряжённым лошадьми или иолами). яигартбвуванпя мет. выкаливание, выкалка. вигартбвуватп, -ртбвую, -ртбвуеш, вигартувати, -ртую, -ртуеш мет. выкаливать, выкалить. вигартбвуватися, -ртбвуюся, -ртбвуешся выкаливаться. вигартування мет. выкалка. вигартувати см. вигартбвуватп. вигасати, -саю, -саеш разг. выбегать, изрыскать. вигасити, -сйю, -с&єш, вигаснути, -ну, -неш угасать, угаснуть; потухать, потухнуть [Згадка про нього .. не вигасне до моєї смерті (Фр.)]. вигасити см. вигйшуватп. вигаснути см. вигасати. витичування выгачивание. вигачувати, -чую, -чуєш, вигатити, -гачу, -гатиш выгачивать, выгатить. вигачуватися, -чуюся, -чуєшся выгачиваться. вигашувати, -шую, -шуєш, вигасити, -гашу, -гасиш гасить, погасить, тушить, потушить. вигвинтити см. вигвинчувати. вигвинтитися см. вигвинчуватися. вигвинчування вывинчивание. вигвинчувати, -чую, -чуєш, вигвинтити, -нчу, -нтиш вывинчивать, вывинтить. вигвинчуватися, -чуюся, -чуєшся, вигвинтитися, -нчуся, -нтишся вывинчиваться, вывинтиться. вигемблювати, -люю, -люєш разг. выстрогать рубанком; (реже) выстругать рубанком. вигибати, -баю, -баєш, вигинути, -н^, -неш и обл. вйгибти, -бну, -бнеш погибать, погибнуть [«Село вигибає» (Черемш.)]. вигин, -ну выгиб, изгиб; уст. изворбт [Він довго дивився на місце вигину Дону і Волги (Верш.)]. вигинання выгибание, изгибание. вигин йти, -паю, -н&єш, вигнути, -ну, -неш выгибать, выгнуть, изгибать, изогнуть [Коні, вигнувши шиї, летять птицями! (Шиян)]. вигинатися, -наюся, -наєшся, вигнутися, -пуся, -нешся выгибаться, выгнуться, изгибаться, изогнуться [Далеко на обрії дорога вигиналася, зникаючи десь під самим сонцем (Гонч.); Тільки далеко обоз по дорозі гадюкою вигнувсь (Тич.)]. вигинистий разг. гибкий [Дубець вигинистий (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. вигинути см. вигибати. вигіддя удббство; раздолье. вигідний выгодный [Війна вигідна тільки урядам, що грабують чужі народи (Сталін)]. вигідний удобный; (дающий покой — ещё) покойный; (изящно и с удобствами устроенный) уютный; разг. лбвкий [Командир взводу на кожному вигідному рубежі виставляв своїх кулеметників (Ком., 19419 IV)', Люди хотіли побудувати собі дім — тривкий, кам'яний, вигідний (Фр.)]; ^не с і д л б удобное (покбйное; разг. лбвкое) седло. вигідність, -ності выгодность. Ср. вигідний. вигідність, -ності удббство, удббность; уютность; ловкость. Ср. вигідний. вигідно нар. 1) выгодно, выгодным ббразом [Костюм був яскравочервоний і вигідно відтінював., темне обличчя (Ільч.)]\ 2) (* эначении сказуемого) выгодно [Для капіталістів і для чиновників вигідно давати «безмірні обіцянки», відвертаючи увагу народу від головного.. (Ленін)]. вигідно нар. удобно; покойно; уютно; ловко [В бойовій обстановці не завжди вигідно діяти, стоячи на лижах (Прол.пр., 1941, І)]; мені ~но взяти відпустку весною мне удобно взять бтпуск весной; ~но розташбвані кімнати удбб- но (уютно) располбженные кбмнаты; п о» чувати себе ~но чувствовать себя уютно (удобно; покойно; ловко). Ср. вигідний. вигін, -гону с.-х. выгон [В степу, на вигоні, на луці — череда (Смол.)]. вигладжений 1) прич. выглаженный; выутюженный; ср. вигладжувати; 2) прил. глаженый. вигладжування выглаживание; утюжение. Ср. вигладжувати. вигладжувати, -джую, -джуєш, вигладити, -джу, -диш выглаживать, выгладить; (утюгом — ещё) утюжить, выутюжить; (кончить гладить) отгладить; (кончить гладить утюгом — ещё) отутюжить [Оксана старанно вигладжує білу сорочку (Шиян)]. вигладжуватися, -джуюся, -джуєшся, вигладитися, -джуся, -дишся выглаживаться, выгладиться; утюжиться, выутюжиться. Ср. вигладжувати. вигладити см. вигладжувати. вигладитися см. вигладжуватися. вйглодати, -даю, -даєш выглодать. вигляд, -ду вид; (книжн. — ещё) бблик; облйчье (книжн. рит., обл.) [Теорія є досвід робітничого руху всіх країн, взятий в його загальному вигляді (Сталін)]; з б в н і ш н і й ^д внешний вид, внешность, наружность [Він дуже стежив за своїм зовнішнім виглядом (Ковпак)]; з б в- н і ш н і й ~д Ленінграда внешний вид (внешность) Ленинграда; бблик (облйчье) Ленинграда; жалюгідний (злиденний, мізерний) ^д жалкий вид; разг. видик; м^іти <-^д иметь вид; разг. выглядеть; мати *^д кого, ч о- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)