Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ввг 140 г 6 иметь вид когб, чегб; разг. глядеть, выглядеть, смотреть кем, чем [Валя мала свій звичайний вигляд сестри з медсанбату (Коп.)]; м ? т и жахливий ~д иметь ужбсный вид; разг. ужасно выглядеть; м&ти квітучий ~д (о человеке) иметь цветущий вид, цвести; м к т и похмурий ^д иметь хмурый (мрачный, угрюмый, пасмурный) вид; разг. смотреть (глядеть) сентябрём; н а ~д (по внешности) на вид, с виду, внешне, наружно, на взгляд, по виду; (при прил. — о^человеке разг. — ещё) из себя [На вигляд їй було не більше двадцяти п'яти років (перекл. в Шолохова)]; набирати, набрати ^ду (кого, чогб) принимать, принять вид (книжн.: бблик) (когб, чегб); н а- б и р а т и, набрбти поважного ~ду принимать, принять солидный вид; разг. приосаниваться, приосаниться [Набрав поважного вигляду хлопчичок, подивився в дзеркало (перекл. в Салтикова- .Щедріна)]; непоганий на /^д недурён соббй, недурён на вид (по виду, с виду; о человеке разг. — ещё из себя); п і д ~дом (под вымышленной причиной) под видом, под предлбгом; робити, вробити ~д делать, сделать вид [Сер- ,; бин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Смол.)]. виглядання 1) выглядывание; 2) выглядывание, высматривание. Ср. виглядати1; виглядати * 2. вигладити *, -даю, -д&вш. виглянути, -ну, -неш выглядывать, выглянуть [Черниш і не міг стримати себе, щоб раз у раз не виглядати за насип (Гонч.); Сонце вже виглянуло ззаду з-за міста (перекл. в Чехова)]. виглядати 8, -дбю, -дйеш. виглядіти, -джу, -диш 1) выглядывать, выглядеть, высматривать, высмотреть; ~діти 6 ч і выглядеть (высмотреть) глаз& [Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі (Н.-Лев.)]; 2) (только несоверш. — кого,что) выглядывать, высматривать [Вийде, ходить по бережку, Тихенько співає, Чи не вийде милий а хати, Усе виглядав (Л. Укр.)]; 3) (только со- верш.: воспитать) вырастить, взлелеять. виглядати 8, -дйю, -дббш (иметь вид) выглядеть; разг. выглядывать; (кем, чем) разг. глядеть, смотреть [Ганна виглядала сьогодні особливо привабливою (Ільч.)]; тепер він ~дйв значно кр&ще теперь он выглядит гораздо л^чше; в і н ~дйв о р л 6 м он глядит (смбтрит) орлбм. вигладитися, -дйюся, -дйвшся, редк. вйгля- иутися, -нуся, -нешся 1) смотреться, посмотреться, глядеться, поглядеться [Увесь день він чистився, мився, виглядався в дзеркало (Н.-Лев.)'}; 2) страд, а. (несоверш.) выглядываться, высматриваться; ср, вигладити ¦ 2. виглядини, -дин разг. выглядывание, высматривание. виглядіти см. вигладити 8. виглянути см. вигладити *. вйгланутися см. виглядітися. ішгнбнець, -нця изгнанник [Він і жартівливу репліку пустив у спину нещасному невідомому вигнанцю (/Гол.)]. вигнаний 1) выгнанный; изгнанный; удалённый; изверженный, истбргнутый; вышибленный; 2) выгнанный, выкуренный. Ср. виганяти 1—2. вигнанництво изгнанничество. вигнанниця изгнанница. вигнанницький изгнаннический. вигнання изгнание; удаление; извержение, исторжение [3 A6) квітня 1917 року, після довгого вигнання, повернувся в Росію Ленін (Іст. ВКН(б))]. Ср. виганяти 1. вигнати см. виганяти. вигнатися см. виганятися. вигнивання выгнивание. вигнивати, -в&ю, -в&вш, вигнити и (реже) вигнисти, -нию, -ниєш выгнивать, вигнить. в и гнилий выгнивший. вигнисти, вигнити см. вигнивати. вигнічувати, -чую, -чуєш, вигнітити, -нічу, -нітиш выгнетать, выгнести, выжимать, выжать. вигнічуватися, -чуюся, -чуєшся выгнетаЧься, выжиматься ч вигноєння унаваживание, унавбжение. | вигноїти см. вягнбювати. вигндювання унаваживание» вигнбюватн, -нбюю, -нбювш, вигноїти, -пою, -ноїш унаваживать, унавбживать, унавозить. вигнбюватися, -нбююся, -нбювшся унаваживаться, унавбживаться. вигнути см. вигин йти. вигнутий выгнутый, изб гнутый [Тонкі вигнуті брови то гостро хмурилися, то лагідно розбігались (Гонч.)]. вигнутися см. вигинатися. виговорити см. виговбрювати. виговоритися см. виговбрюватися. виговбрювати, -рюю, -рюеш, виговорити, -рю, -риш 1) (коми) выговаривать, выговорить ' (кому), упрекать, упрекнуть ґкогб); 2) (обуславливать договором) выговаривать, виговорить; 3) (выражать словами) выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. виговбрюватися, -рююся, -рювшея, виговоритися, -рюся, -ришея 1) выговариваться, выговориться; разг. выбалтываться, выболтаться [Коли вони зустрічалися, то ніколи не могли виговоритись до кінця (Гонч.); Нехай уже., трохи виговориться (говіркі була несказанно) (Барв.)]; 2) (доказывать свою правоту) обл. отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться [Не бійсь слави, не бійсь слави, Не бійсь поговору, Я за славу сама стану, Ще й виговорюся (Чуб.)]. вигода выгода, польза; (смысл) разг. расчёт [Кожен бачить, яку вигоду принесла електрика селу (Куч.)]. вигбда удббетво; уют; <^ди удббетва, услуги; кімната з усіма <—деами кбм- ната со всеми удобствами (услугами). Ср. вигідний. вигодинюватися, -нюеться, вигодинитися, -ниться проясниваться, проясняться, проясниться, проясниться, прояснивать, прояс- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)