Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
впг 14 ееть [Перейде дощ, вигодиниться, протряхне, то й поїдемо (Канев. у. — Сл. Гр.)]. вигодованець, -нця разг. выкормок, выкормыш; уст. вскбрмленник. вигод бванка разе, выкормок, выкормыш; уст. вскбрмленница. вигодбвуваппя выкармливание, выкормка, выкорм, вскармливание; воспитание. Ср. вигод двувати 1. вигодбвувати, -дбвую, -дбвуеш, вигодувати, "ДУЮ> -дувш 1) выкармливать, выкормить, вскармливать, вскормить, вспаивать, вспоить; (о животных—еще) воспитывать, воспитать; 2) (только соверш.: истратить на корм) израехбдовать на корм [Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже и друге давати (Сл. Г р.)]. впгодбвуватпея, -дбвуюся, -дбвуєшся, вигодуватися, -дуюся, -дуєшся 1} выкармливаться, выкормиться; воспитываться, воспитаться [3 нею вигодувався і зріс укупі (Котл.)]; 2) страд, а. (несоверш.) выкармливаться, вскармливаться, вспаиваться; воспитываться. Ср. вигодбвувати 1. ввтодуваний выкормленный, вскормленный, вскормленный, вепбенный, вспоённый; воспитанный. Ср. вигодбвувати 1. вигодування выкормка, выкорм. вигодувати см. вигодбвувати. вигодуватися см. впгодбвуватпея. вигоєння излечение. вигоїти см. вигбювати. вигоїтися см. вигбюватися. вигбйний излечимый. вигбйність, -ноеті излечимость. виголений выбритый [Скромний галстук вигідно пасував йому як до костюма, так і до чисто виголеного, енергійного обличчя (Кач.)]. виголити см. виг блювати. виголитися см. вигблюватися. виголбдякуватися, -джуюся, -джуешся, виголодатися, -даюся, -даєшся и виголодуватися, -дуюся, -дуєшся делаться голбдным, изголодаться, проголодаться. виголосити см. виголбшувати. виголошення 1) произнесение; 2) возглашение. Ср. виголбшувати 1—2. виголбшування 1) произнесение; 2) возглашение. Ср. виголбшувати 1—2. виголбшувати, -шую, -шувш, виголосити, -лошу, -лосиш 1) (говорить речь, стихи и т, п.) произносить, произнести [Прапороносець, шднятий на руки демонстрантами, виголошує яскраво політичну промову.. (Сталін)', Тобі промову виголосити довбнеться, Марино (Корн.)]; 2) (восклицать) уст. возглашать, возгласить. виголбілуватися, -шуюся, -шуешся 1) произноситься; 2) возглашаться. Ср. виголбшувати 1—2. виг блювати^ -люю, -люеш, виголити, -лю, -лиш выбривать, выбрить. вигблюватися, мююся, -люєшся, виголитися, -люся, -лишся выбриваться, выбриться. вигбннти см. виганяти. вйгонка техн., сад. выгонка. вигорання см. вигоряння. вигорати, -рйю, -рйіш см. вигоряти. вигорілий выгорелый, выгоревший [Білявий, вигорілий на сонці чуб спадав на засмаглий лоб (Козач.У]. вигоріти см. вигоряти. вигорнути см. вигортати. вигорбдзкування выгораживание. вигорбдякувати, -дякую, -дякуєш, вигородити, -джу, -диш выгораживать, выгородить. внгорбдякуватися, -дякуюся, -джуешся, ви* городитися, -дякуся, -дишся выгораживаться, выгородиться. вигородити см. вигороджувати. вигородитися см. вигорбдяктватися. вигортання выгребание, выгребка, выгреб. вигортати, -ртаю, -ртаєш, вигорнути, -ну, -неш выгребать, выгрести; чужими руками жар ~тати посл. чужими руками жар загребуть. вигортатися, -ртаюся, -ртаешея выгребаться, вигоряння выгорание. вигоряти, -раю, -рйеш, вигоріти, -рю, -риш 1) выгорать, выгореть [Каганець вигорів (Сл. Гр!)\ Зачесане назад волосся його вигоріло за літо і було майже пшеничного кольору (перекл. а Ажаева)]', хліб ~рів на пні хлеб сгорел на корню; 2) (при подлежащем «справа», а также безл.: удаваться) выгорать, выгореть; справа не ~ріла разе дело не выгорело; 3) (уменьшаться при горении, топке и т. и.) угорать, угореть. вигострений І) прич. оттбченный; выточенный; отпущенный; ср. вигбетрювати; 2) прил, точёный вигострення оттбчка; выточка; бтпуск. Ср. вигбетрювати. вигострити см. вигбетрювати. вигостритися см. вигбетрюватися. вигбетрювання оттачивание, оттбчка; выточка; отпуск. Ср. вигбетрювати. вигбетрювати, -рюю, -рюєш, вигострити, -рю, -риш оттачивать, отточить, разг. вытачивать, выточить; (спец. — еще) отпускать, отпустить [Вигострю, виточу зброю іскристу (Л Укр.)у, ~рити шаблю отточить (отпустить) саблю. вигбетрюватися, -рююся, -рюєшся, вигостритися, -рюся, -ришея 1) оттачиваться, отточиться; 2) страд, з. (несоверш.) оттачиваться; вытачиваться; отпускаться; ср. вигбетрювати. виготовити см. виготовляти. виготовлений изготбвленный; составленный. Ср. виготовляти. виготовлення изготовление; разг. изготбвка; составление; (производство) поделка. Ср. виготовляти. виготовляння изготовление; разг. изготбвка; составление; (производство) поделка; ~~ня снігових щитів изготовление (изготбвка; поделка) снеговых щитбв. Ср. виготовляти. виготовляти, -ляю, -ляеш и редк. виготбву- ватн, -тбвую, -тбвуєш, виготовити, -влю, -виш и виготувати, -готую, -готуєш изготовлять, изготбвить; (из составных частей—еще) составлять, составить; -^вити (~тувати) ліки изготбвить (составить) лекарство. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)