Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
СНГ 142 виг виготовлятися, -ляюся, -ляешся изготовля- I ться; составляться. Ср. виготовляти. виготбвувати см. виготовляти. виготуваний изготбвленный; составленный. Ср. виготовляти. виготування изготовление; разг. изготбвка; составление; {производство) поделка. Ср. виготовляти. виготувати см. виготовляти. виготуватися д о б б ю воен. стать в ружво. вигбювання вылечивание, излечивание. вигбювати, -гбюю, -гбюеш, вигоїти^ -гою, -гоїш вылечивать, вылечить, излечивать, излечить; уст. врачевать, уврачевать [Аби нам дістатися у гори, Я тебе там вигою, мій брате (Л. Укр.)]. вигбюватися, -гбююся, -гбюешся, вигоїтися, -гоюся, -гоїшся 1) вылечиваться, вылечиться, излечиваться, излечиться; 2) страд, з. (несоверш.) вылечиваться, излечиваться; врачеваться; ср. вигбювати. виграв йти, -раю, -раёш, виграти, -раю, -равш 1) (что) выигрывать, выиграть; (о времени и т. п.—ещё) выгадывать, выгадать [Маємо всі підстави вважати, що ми виграли оїй (Риб.)]; 2) (без прямого дополнения, только несоверш.: вигравати (виграю, виграєш и уст. виграваю, виграваєш) играть; (с шумом, без удержу на музыкальном инструменте — ещё) нажаривать (фам.)\ (на лошади) гарцевать (на ком) [І там, де греки, серби і хорвати, виковується гнів. Вже виграв сурма до помсти (Тич.); Синіє море, виграває (Шевч.); На губах у неї вигравала усмішка (перекл. з Горького); А поперед Морозенко сивим конем виграває (дума)]; 3) (только соверш.— * о ферментации) бродить, играть [Пиво виграє (Сл. Гр.)]. виграватися, -раюся, -равшся, вигратися, -ваюся, -равшся 1) (о ферментации) играть, бродить, выбродить, выбродиться, перебродить [Як виграється сирівець добре, то гарний (Волч. у. — Сл. Гр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) выигрываться; выгадываться; ср. витравити 1. вигравірувати, -рую, -руеш выгравировать. виграний выигранный; выгаданный [Кожний вдалий твір можна порівнювати з виграним боєм або з великою перемогою на господарському фронті (Літ. газ.% 1946, X)]; ~на сума выигранная сумма: ~ннй час выигранное (выгаданное) время. Ср. вигравати 1. вигранити см. вигранювати. вигранбвуватн, -нбвую, -нбвувш, вигранувати, -ную, -пувш выгранивать, выгранить. вигранбвуватися, -нбвуюся, -нбвуешся выграниваться. вигранувати см. вигранбвуватн. вигранювати, -нюю, -нювш, вигранити, -ню, -ниш выгранивать, выгранить. вигранюватися, -пююся, -нюешся выграниваться. виграти см. виграв&ти. вигратися см. виграватися. виграш, -шу выигрыш [Ось вам факти, які говорять про те, що бідняки і середняки дістали колосальний виграш від Жовтневої революції (Сталін)]. виграшка забава; игрушка [Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні виграшки, щирі розмови (Вас.)]. виграшний выигрышный [Задрімає ото собі, а уві сні йому сниться, що в нього виграшний білет і він на нього двісті тисяч виграв (перекл. з Салтикова-Щедріна)]. виграшно нар. выигрышно. вигребти см. вигрібати, вигризання выгрызание; выгладывание. Ср. вигризати, вигриз йти, -заю, -заеш, вигризти, -зу, -зеш 1) выгрызать, выгрызть; разг. выглядывать, выглодать [Дзьобаті ^екскаватори вигризали піскуватий грунт (Риб.)]; 2) (уничтожать) разг. изгрызать, изгрызть [Вигризла всі молоденькі дубки (Рудч.)]. вигризатися, -збюся, -заешся выгрызаться; выглядываться. Ср. вигризати, вигризок, -зка огрызок [Вітчизні віддати— не вигризки душ, А всю повноцінність життя або смерті (Бажан)]. вигризти см. вигризати, вигримляти, -ляю, -лябш обл. греметь, громыхать [Здалека грім вигримляв (Вовч.)]. вигріб, -ребу вьігрео, выгребка. вигрібання выгребание, выгребка, выгреб. вигрібати, -баю, -баєш, вигребти, -бу, -беш выгребать, выгрести [Вигребла рукою., ямку (Сл. Гр.)]. вигрібатися, -баюся, -баешся, вигребтися,-бу- ся, -бешся выгребаться, выгрестись. вигрібний выгребной*. вигрівати, -вато, -ваеш, вигріти, -рію, -рівш 1) греть, нагреть, согреть; разг. выгревать, выгреть; 2) (давать тепло) греть, пригревать, пригреть [Сонце вже вигрівало теплими подихами (Ле)]. вигріватися, -ваюся, -ваешся, вигрітися, -ріюся, -ріешся греться, нагреться, согреться; выгреваться, выгреться [3 води біжить на пісок вигріватися (Н.-Лев.)]. Ср. вигрівати и вигріти см. вигрів йти. вигрітий нагретый, согретый. вигрітися см. вигрів йтися, вигубити см. вигублювати, вигублення истребление. вигублювання истребление. вигублювати, -люю, -люеш и вигубляти, -ляю, -ляєш, вигубити, -блю, -биш губить, погубить, истреблять, истребить; разг. изводить, извести, переводить, перевести. вигу к, -ку 1) восклицание; (громкий) вбзглас, вьічрик (крик) [У залі лунали вигуки на честь вождя радянського народу (Рад. Укр., 1946, III); І вигук «СтіиІгІ миттю тишина (Бажан); Хлопчик радісними вигуками привітав брата (Трубл.)]; 2) грам. междометие. вигукнути см. вигукувати, вигукування выкрикивание; выкрики [Хрис- тя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування (Мирн.)]. вигукувати, -кую, -куєш, вигукнути, -ну, -неш выкрикивать, выкрикнуть; обл. вы- клдк?ть, выкликнуть; (при передаче прямой речи — произносить громко, с чувством — ещё) восклицать, воскликнуть [Вона ви- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)