Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЕИГ 143 вид гукувала якісь заклики (Трипіл.)', Хтось у розпачі вигукпув: «людоньки!» (Головко)]. вигул, -лу с.-х. выгул. вигулювати, -люю, -люеш, вигуляти, -ляю, ¦ляеш разе. 1) (с прямым дополнением) выгуливать, выгулять; 2) (без прямого дополнения) гулять, разгуливать [Вітер вигулює на горищі (Горд.)]. вигулюватися, -лююся, -люешся, вигулятися, -ляюся, -ляешся разг. 1) выгуливаться, выгуляться; 2) (вдоволь гулять) редк. нагуливаться (редк.)у нагуляться [Гості добре вигулялись і проголодались (Н.-Лев.)]\ 3) безл. светлеть, освобождаться от туч (тумана и т. п.) [Вигулюється там, а тут іще запнуто. Блисне, — упустить на чугунне і довго ковзається і гуде. (Дощ іде ...) (Тич.)]; 4) страд, з. (несоверш.) выгуливаться; ср. вигулювати 1. вигуляти см. вигулювати. вигулятися см. вигулюватися. вигулькнути, -ну, -неш и обл. вигулькнутися вынырнуть [Хлопчик упірнув, проплив під водою і вже вигулькнув у іншому місці (Донч.)\ Вигулькнувся щупачок на широкій річці (Чуб.)]. вигульний с.-х. выгульный. вид, -ду 1) лицб; повз., уст. лик [Соломія з тихим смутком дивилась на Остапа й чула, як по її виду котилась сльоза за сльозою (Коцюб.)] Поганому виду нема стиду (Ном.)]; з <^ду (быть каким) лицом [Він був схожий з виду на матір (Н.-Лев.)]; мінитися, змінитися на виду меняться, измениться в лице [Він увесь на виду відразу змінився, як недужий (Вовч.)]\ 2): ~ди (о предположениях, расчётах', обычно мн.ч.: перспектива, открывающаяся взору) виды; ^ди на врожай виды на урож&й; ~ди столиці виды столицы; 3) (о сорте, разновидности) вид, род [Державний план перевиконаний по всіх видах худоби і птиці (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)', Партизани підпустили противника на близьку віддаль і зустріли його ураганним вогнем зразу з усіх видів зброї (Ковпак)]', 4) (о документе) ист. вид [Як же ми тепер тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого? (Мирн.)]', ^д на проживання ист. вид на жительство; 5) биол., грам, вид [Слід розповісти дітям про армію наших агробіоло- гів-мічурінців, про творців нови?: видів рослин і тварин (Літ. газ., 1948, IX)]', докбнаний ~д грам, совершённый вид; походження ^дів биол. происхождение видов; <>на виду на виду [Ви весь на виду (Ле)]. видавання 1) выдача; бтпуск; 2) выдача; 3) издание. Ср. видавити 1—3. видавити, -даіо, -даєш, видати, -дам, -даси 1) (что) выдавать, выдать; (продукти, товары, средства и т. п. — ещё) отпускать, отпустить [Окружна виборча комісія .. видає обраному депутатові посвідку про обрання (Полож. про вибори)', Мусила йти з ключами до комори видавати провізію на обід (Н.-Лев.)]', ~вати з & м і ж разг. выдавать збмуж [Видає мене мати за старого заміж (Шевч.)]\ 2) (разоблачать, выявлять что) выдавать, выдать; (передавать вероломно в чьё-нибудь распоряжение — ещё) предавать, предать [Підлі іуди-провокатори, яких царська охранка засилала в робітничі і партійні організації, займалися шпигунством зсередини і видавали революціонерів (Іст. ВКП(б))]; г^ти себе (за кбго) выдавать, выдать себя (закогб]; (признаваться— ещё) сказываться, сказаться (кем); 3) (печатать и выпускать в свет книги, журналы и т. п.) издавать, издать; о <^ти стогін издавать, издать (испускать, испустить) стон [Русалка в очереті видає глухий стогін досади і зникає в тумані (Л Укр.)]. видавитися, -даюся, -даєшся, видатися, -дамся, -дасися 1) казаться, показаться, представляться, представиться [Земля під сонцем парувала, і обрій видавався тремтячим і хистким (Ільч.)\ Андрієві видалося, що горить Оксанине по двір* я (Панч)]', 2) (быть) случаться, случиться, выдаваться, выдаться; разг. задаваться, задаться [Ніч тоді, пам'ятаю, видалася темна (Шиян)]', день ~дався хмарний день случился (выдался; задался) бблачный [День видався хмарний (Козач.)]\ 3) (выступать, быть заметным, отличаться) выдаваться, выдаться; 4) страд, в. (несоверш.) выдаваться; отпускаться; выдаваться; предаваться; издаваться; ср. видавити 1—3. видавець, -вцй издатель; книгоиздатель. видавити см. видйвлювати. видавитися см. видавлюватися. видавлений 1) выдавленный; выжатый; отдавленный, отжитый; 2) передушенный. Ср* видйвлювати 1—2. видйвлювання выдавливание; выжимбние, выжимка; отдйвливапие, отжимание, отжимка. Ср. видйвлювати 1. видйвлювати, -люю, -люеш, видавити, -влю, -виш 1) выдавливать, выдавить; (извлекать— ещё) выжимать, выжать, разг. отдавливать, отдавить, отжимйть, отжить [Поміщики видавлювали останні соки з відсталого селянського господарства різними грабіжницькими способами (оренда, штрафи) (Іст. ВКП(б))', За душу прямо вхопило ... Ну й видавило важку сльозу (Козач.)]', 2) (только соверш. — о многих) передушить. видавлюватися, -люїсся, -люєшся, видавитися, -влюся, -вишся 1) выдавливаться, выдавиться; выжиматься, выжаться; отжиматься, отжаться; 2) страд, з. (несоверш.) выдавливаться; выжиматься; отдавливаться, отжиматься. Ср. видйвлювати 1. видавництво издательство; книгоиздательство [Переборюючи всі труднощі, Ленін організує більшовицьке видавництво (Біогр. Леніна)]. впдавнйця издательница^ видавничий издательский; книгоиздательский [Видавнича робота набрала в нашій країні величезного розмаху (Рад. Укр., 1946, XII)]. видавцем нар. разг. по счёту, по мере [Все^ подавалось ніби видавцем (Н.-Лев.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)