Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вид 144 вид видалений удалённый. | видалення удаление [Оперативне втручання, .пов'язане з радикальним видаленням ракової пухлини, спочатку викликає ще більше послаблення функції сполучної тканини (Мед. ж., 1949, в. 1)]. «видалити см. видаляти. видаляння удаление. ли дал йти, -ляю, -дяеш, видалити, -лю, -лиш удалить, удалить. •видалитися, -дйюся, -дйешся удалиться. доданий х (от видати) 1} выданный; отпущенный; 2) выданный; преданный; 3) изданный. Ср. видавити 1—3. доданий * (от видати) разг. редк. виданный; чи то ~на р і ч?, чи то видано? виданное ли дело? оддання издание [Група «Визволення праці» прийняла пропозицію Леніна про видання популярних збірників для робітників (Віогр. Леніна); Ні в одній країні молодь не мав такої кількості видань, яку мав наша молодь (Рад. Укр., 1946, XII)]. видати см. видавити. видати, -даю, -даєш редк. разе. видать; (часто, не раз—-еще) видывать [—Дивна дівчина! — думалось йому раз по разу, — такої я ще й не видав ніколи! (Фр.у, Хто в світі не бував, той і дива не видав (Ном.)]; видом /^ти видом вид&ть [А, видом видати, слихом слихати! (Шевч.)]; не ~ти не видать, не видно [Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать! (Л+Укр.)]. «видатися см. видавитися. видатися, -даюся, -дйешся редк. разг. видаться [Перепався, що не^ видався (Ном.)]. аидаткбвий расхбдный [Всі видаткові грошові документи артілі підписуються, крім рахівника, головою артілі або його заступником (Стат. с.-г. арт.)]; ~ва к н й- г а бухг. расхбдная книга. видатний выдающийся, замечательный, круп- I ньій, видный, значительный; примеча- г тельный [Видання творів Й. В. Сталіна в видатною подією в ідейному житті нашої партії (Рад. Укр., 1946, VIII); На стінах висіло кілька картин, зроблених видатними майстрами (Скляр.)]; людина з ~нйм станбвищем человек с выдающимся (с видным, со значительным) положением, человек с положением. нидатність \ -ності примечательность. Ср. видатний. видатність1, -пості техн. отдача. видаток, -тку 1) бухг. расхбд; р б з п и с державних прибутків і ~ків рбспись государственных дохбдов и расхб- дов; занести на ~к бухг. внести в расхбд; с п и с ? т и на ~к бухг. списать в расхбд; 2) обл. умолбт [Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку (Волын. е. — Сл. Гр.)]. видача выдача [Забезпечити в установленому порядку видачу колгоспникам і трактористам додаткової оплати праці (Пост. XVI Плен. ЦК КП(б)У); Збільшити натуральні та грошові видачі на трудодень (Зак. я'ят план)]. видворення уст., ирон. выдворение. | видворити см. видворити. видворитися см. видворитися. видворйння уст., ирон. выдворение. видворити, -рйю, -ряеш, видворити, -рю, -риш уст., ирон. выдворить, выдворить. видворитися, -ряюся, -риєшся, видворитися, -рюся, -ришся уст., ирон. выдворяться, видвориться. виделка вилка [Мовчанка тепер порушувалася лише брязкотом виделок і ножів (Собко)]. виделковий вилочный. видельце редк. вилка, вилочка. видержаний выдержанный. видержаність, -ності выдержанность. видержано нар. выдержанно. видержати см. видержувати. видержка х 1) (о свойстве характера) выдержка; 2) фот. выдержка. видержка 2: на ~ку на выдержку. видержування выдерживание. видержувати, -жую, -жуєш, видержати, -зву, -жиш выдерживать, выдержать; ~вати в и н б выдерживать винб; ^жати х а- р а к т е р выдержать характер. видержуватися, -жуюся, -жуєшся выдерживаться. видерти см. видирати. видертися см. видиратися. видзвбнювати, -нюю, -нювш, видзвонити, -ню, -ниш вызванивать, вызвонить [Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює (Вовч.)\ Вибивати склянки — значить видзвонювати в корабельний дзвін години (Трубл.)]. видзенькувати, -кую, -куєш позванивать [Не прощаючись, вийшов з кабінету, і довго по коридору чітко видзенькувала одна його острога на лівому цяцькованому чоботі (Ле)\ видзьббувати, -бую, -бувш,^ видзьобати, -баю, -баєш выклевывать, выклевать; (есе до конца—ещё) исклёвывать, исклевать. види, -дів см. вид 2. видибати, -баю, -баєш, видибати, -баю, -баєш и вйдибуляти, -ляю, -лявш разг. (с трудом) выходить, (с трудбм) выйти; (вверх, на что- нибудь высокое) (с трудбм) всходить, (с -трудом) взойти [3 лісу ж старець видибав (Тич.); Чи ви ж видибаєте на гору? (Сл.Тр.)\ видивити (-влю, -виш) б ч і высмотреть [все] глаза\ выглядеть [все] глазб, проглядеть [все] глаза [Поки сина ожениш— очі видивиш (Сумск. у.—Сл. Гр.)]. видивлятися, -ляюся, -лябшся, видивитися, -влюся, -вишся 1) высматривать, высмотреть, выглядывать, выглядеть [Скрізь ми там видивилися (Змиев, у.—Сл. Гр.)];к 2) (на кого, на что) смотреть (во все глаз&) (несоверги.), разг. глазеть (несоверги.); (в одну точку — ещё) уставиться (соверш.) [Зупинилась перед Андрієм, сплеснула руками і, не розтуляючи їх, видивлялась на нього здивованими, повними обурення й жаху очима (Коцюб.); Відрекомендувавшися, накрив., голову своїм засмальцьованим кепі і видивився на нас (Смол.)]; хлятися на всі ббки смотреть (разг. глазеть) на все стброны (по сторонам); 3) (только несоверги.: высматривать) разг. смотреть, глядеть; 4) (только несоверш,- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)