Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

вид
145
вид
во что) смотреться, глядеться; ^тятися в
дзеркало смотреться (глядеться) в
зеркало.
видиво редк. видение [Щоглами стрункими
підіймався, як видиво прекрасне, Дніпрогес
(Рил.)].
видик уменьш. разг. видик.
видимання выдувание.
впдпмати, -мйю, -миєш (редк.), видути (видую,
видуєш и видму, видмеш) выдувать,
выдуть.
видимий видимый; книжн. зримый; (ясный
для всех) явный [Шкода з того видима
була (Вовч.)]; ~ма річ (конечно) разг.
видимое (ясное) дело; ~ма смерть
видимая смерть.
видимість, -мості видимость [Внаслідок
великої прозорості повітря видимість в горах
стала набагато кращою, ніж на рівнині
(Гонч.)].
видимо 1) видимо; зримо; явно [Хома
видимо глузує (Коцюб.)]', ер. видимий;
2) (вводное слово) видимо, видно, повйди-
мому; разг. как видится [Холодна відповідь
Марени, видимо, вразила його (перекл.
з Л. Толстого)].
видимо-невидимо, видимо-невидимо нар.
видимо-невидимо [Не минуло й півгодини,
як навколо майдану насходилося звірів і
птахів видимо-невидимо (Фр.)у
видирання 1) выдирание, вырывание; 2)
разорение; 3) вырывание, отнимание. Ср.
видирати 1—3.
видирати, -р?ю, -раєш, видерти и видрати,
-деру, -дереш 1) выдирать, выдрать,
вырывать, вырвать [Видер із серця слова
начдив: — Червоноармієць не знає зрад, До
смерті боронить він волю Рад (Бажан)];
2) (гнёзда) разорять, разорить; (яйца,
птенцов и т. п.) забирать, забрать (из гнезде,
из норы); (раков) вытаскивать, вытащить
[Разом з хлопцями Антося любила
видирати у верболозі гнізда чайок (Донч.); Раків
видираємо з-під круч @.9 1861, XI—Сл. Гр.)\
Ой видрала кубелечко, де качка несеться
(Чуб.)]\ 3) (силой брать у кого-нибудь)
вырывать, вырвать, отнимать, отнять [Або
дай, або видеру (Ном.)].
видирйтися, -раюся, -риєшся, видертися и
видратися, -деруся, -дерешся 1)
(выбиваться откуда) выдираться, выдраться;
(вылезать откуда — ещё) карабкаться,
выкарабкиваться, выкарабкаться [Дуб
похилився та й пригнітив його .. не виде-
еться з-під того дуба (О., 1862,У—Сл. Гр.)];
) (вылезать наверх) взбираться, взобраться;
карабкаться, выкарабкиваться,
выкарабкаться, вскарабкиваться, вскарабкаться,
взгромоздиться; (до чего) докарабкива-
ться, докарабкаться [Бородатий цап
видирався аж на стріху й деренчав звідти
різким голосом (перекл. зГоголя)]; 3) страд.з.
(несоверш.) выдираться, вырываться;
разоряться; забираться; вытаскиваться;
вырываться, отниматься; ср. видирйти 1—3.
в и дп х, -ху выдых, выдох [Од видиху ледь
ворушилися чорні вуса (Риб.)].
видихальний выдыхательный.
видихання выдыхание; ~ня аромату
испускание аромата, распространение
аромата.
видихати, -дихаю, -дихаєш и редк. видихувати,
-дйхую, -дихуєш, видихати, -дихаю, -дихаєш
и видихнути, -ну, -яеш 1) прялі, выдыхать,
выдохнуть; 2) (несоверги. перен.: выделять
из себя) испускать, распространять; уст.
источать; ~хйти аромат испускать
(распространять; источать) аромат;
/^хати запах издавать (испускать)
запах; 3) (только видихати) перен. разг.
перенести, вынести; оправиться.
видихатися, -дихйюся, -дихаешея, видихатися,
-дихаюся, -дихаешея 1) выдыхаться,
выдохнуться; 2) страд, з. (несоверги.) выдыхаться;
испускаться, распространяться; источаться;
ср. видихйти 1—2.
видихнути см. видихйти.^
видихуваний выдыхаемый.
видихувати см. видихати.
виділ*, -лу юр. выдел.
виділ 2, -лу обл. уст. отделение.
виділений выделенный; отвлечённый. Ср.
виділити.
виділення 1) (действие) выделение;
отвлечение [Розвиток торгівлі, розвиток
товарообміну привів до виділення нового класу—
капіталістів (Ленін)]) ер. виділити; 2) физл.
выделение, отделение.
виділити см. виділити.
виділитися см. виділятися.
виділяння выделение; отвлечение. Ср.
виділяти.
виділяти, -ляю, -ляєш, виділити, -лю, -лиш
выделять, выделить; (представлять
отдельно от чего книжн. — ещё) отвлекать,
отвлечь [Робітничий рух став виділяти
з свого середовища здібних керівників і
організаторів, які твердо відстоювали
інтереси робітничого класу (Іст. ВКП(б))\
Вона добилася, що бригадир виділив їй
землю ще до оранки (Скляр.)].
виділитися, -ляюся, -ляешся, виділитися,
-люся, -лишся 1) выделяться, выделиться
[Ця дівчина різко виділялася серед інших
учнів (Коп.); Несподіване повернення
матері ще більше загострило й зміцнило їх
бажання виділитись (перекл. з Горького)];
2) страд, з. (несоверги.) выделяться;
отвлекаться; ср. виділити.
видільний физл., биол. выделительный,
отделительный.
видіння видение [Це видіння раптом боляче
й солодко пройняло серце Улі, як видіння
щастя (перекл. з Фадеева)].
видко редк. см. видно 1—2.
видлубати, -баю, -баєш разг. выковырять.'
видмухувати, -мухую, -мухуєш, видмухати,
-мухаю, -мухаеш и видмухнути, -ну, -неш
разг. редк. выдувать, выдуть [Він [самовар^
зашумів і видмухнув додолу Сріблястий
попіл та рожевий жар (Бажан)]; ^ти
в о г б н ь выдув&ть, выдуть огбнь.
видмухуватися, -мухуюся, -мухуешся разе,
редк. выдуваться.
видненький уменьш., ласк, от видний.
видненько уменьш., ласк, от видно.
виднесенький уменьш., ласк, от видний.
виднесенько уменьш., ласк, от видно.
10—1211

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)