Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
>ид 146 Видний видный; (доступный 8рению, воспринимаемый глазом—ещё) видимый; (о ночи) светлый; ясный [Надворі осіння ніч — вітряна й видна (Вас.)]; займати ~ве .станбвище занимать видное положение; н а ~ному місці на видном месте; по ^ному (при свете) когда светлб; (в прошедшем) когда было светлб; (в будущем) когда будет светлб. виднісінький разг. совсем видный, совершенно видный; (в сказуемом—ещё) виднёхонек, виднёшенек. Виднісінько предик, разг. совсем видно, совер- шённо видно, видніти, -дію, -нїеш 1) безл. светать, рассветать;' проясняться; 2) редк. виднеться [А за ними [кущами], далеко-далеко, видніло пустинне поле (перекл. а Тургенева)]. Види ітися, -ніюся, -нівшса виднеться; (показываться из-за чего-нибудь, откуда-ни~ будь — ещё) глядеть, смотреть, выглядывать [А внизу далеко-далеко за насипом виднілися луки (Гонч.)]. видно 1) предик, видно, видать (разг.); (также переводится предложением с прилагательным «видный» в краткой форме: виден, видна, видно); зліва (л і в б р у ч) ~но д о- р б г у слева видно дорбгу (видна дорбга); з ц ь б г о ~но из зтого видно, из зтого явствует; на всіх обличчях (лицях) ^но булб ув?гу на всех лицах видно было внимание; нічбго (нічогісінько) не ^но ничегб (решительно ничегб, совсем ничегб, ни зги) не видно (не видать); п б т і м ^но буде потбм видно будет; я к ~но как видно; разг. как видится; 2) (о наличии освещения^ предик. светлб [Видно, хоч голки збирай (Ном.)\ Стало зовсім видно (Ле)]\ 3) (вводное слово) видно, видимо, невидимому; разг. заметно, видать [Ми трошки проїхали риссю. Володя, видно, перевіряв мої кавалерійські здібності (Верш.)]. Видпокбдо лоза, окоём, горизбнт [І гаї синіють ген на видноколі (Сос.)]. виднокруг повз, окоём, горизонт [Пожар червоний бивсь на виднокрузі, Віщуючи прихід нового дня (Мал.); Країно! Як ширшає літ виднокруг (Бажан)]. Вид поти: н а <^ті разг. на свету (разг.), на освещенном месте; на видном месте [На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка (Ільч.)]. В вдобрити, -рю, -риш обл. удббрить [Землю гарно видобрили гноєм (Волч. у. — Сл. Гр.)]. Видобування 1) добыча, добывание; 2) извлечение; обнажение; ~ня з б р б Ї (из ножен) извлечение (обнажение) оружия; 3) выволочка, выволакивание. Ср. видобувати 1—3. видобувати, -в&ю, -в&вш, видобути, -буду, -будеш 1) горн, добывать, добыть; 2) (вытаскивать) извлекать, извлечь; (оружие из ножен— ещё) обнажить, обнажить [У тому й полягає завдання реальної поезії, щоб видобувати поезію життя з прози життя (перекл. в Бєлінського)]; ~бути (з піхов) меч извлечь (из ножен) меч, обнажить меч; ~ти грбші з г а м а н ? (расщедриваться) разг. раскошеливаться, раскошелиться; ~бутп на світло денне извлечь на свет; ~бути с л б в о добиться слбва [Тремтить уся, тулиться до мене, але слова більше з неї не видобудеш (Фр.)]\ 3) техн. выволакивать, выволочь. видобуватися, -в&юся, -в&вшса 1) добываться; 2) извлекаться; обнажаться; 3) выволакиваться. Ср. видобувати 1—3. видобути см. видобувати, видобутий 1) добитый; 2) извлечённый; обнажённый; 3) выволоченный. Ср. видобувати і—3. видобуток, -тку (действие и извлечённое из недр земли) горн, добыча [Організувати промисловість по видобутку бурого ву- гілля (Зак. п9ят. план); Великі роботи провадяться щодо збільшення видобутку нафти (Звіт ЦК КП(б)У XVI з.)]. видовбати, видовбти см. видбвбувати. видбвбування выдалбливание. видбвбувати, -бую, -буеш, видовбати, -баю, -баєш и обл. видовбти, -бу, -беш выдалбливать, выдолбить. видовбуватися, -буюся, -буешся выдалбливаться. видовжити см. видовжувати. видовжитися см. видбвжуватися. видовжувати, -жую, -жуєш, видовжити, -жу, -жпш редк^ удлинять, удлинить. видбвжуватися, -жуюся, -жуєшся, видовжи* тися, -жуся, -жишся редк. удлиняться, удлиниться, видовий видовби. • видбвище зрелище [Пожежі в тайзі — страшне видовище (Шиян)]. видбвншний зрелищный. видозміна (разновидность, вариант) видоизменение. видозмінення (действие) видоизменение. видозмінити см. видозмінювати. видозмінитися см. видозмінюватися. видозмінний видоизменяемый, видозмінність, -ності ^видоизменяемость. видозмінюваний видоизменяемый. видозмінювання (неоконч. действие) видоизменение. видозмінювати, -нюю, -нюеш, видозмінити, -міню, -міниш видоизменить, видоизмените. видозмінюватися, -нююся, -нювшся, видозмінитися, -мінюся, -мінишся видоизменяться, видоизмениться. видоїти см. видбювати. видбк, -дк& уменъш., ласк. разг. лйчико. видолати обл. см. з дол йти. видолинок, -нка ложбйна, лощина [Вкритий травою видолинок був весь залитий сонцем (перекл. з. Бабаевського)]. видолиночок, -чка уменьш., ласк, ложбинка, лощинка. видоутворення биол. видообразование. видохнути и видохти, -хну, -хнеш передбх- нуть (только мног.); издбхнуть [О роде суєтний, проклятий,Коли ти видохнеш? (Шевч.)]. впдбчок, -чка уменьшалась, разг.лйчико[Все сміється Твій видочок милий (Граб.)]. видбювання выдаивание. видбювати, -дбюю, -доюеш, видоїти, -дою, -доїш выдаивать, выдоить; (только соверш.: подоить всех, многих) передоить; (только соверш.: окончить доить) отдоить. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)