Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вид 147 в пае видоюватися, -дбююся, -дбюешся выдай- I ваться. вйдра зоол.; перен. разг. выдра [Я не люблю її — вона лукава, як видра (Л. Укр.)]. видрати см. видирати. видратися см. видиратися. видреня, -няти 8оол. выдрёнок. видресирувати, -рую, -руєш выдрессировать. видрібцем нар. разг. обл. семеня (ногами); іти (ступати и т. п.) *^м обл. семенить. видровий выдровый, выдрий. видрукуваний отпечатанный, напечатанный; оттиснутый; тиснутый. Ср. видрукувати. видрукувати, -кую, -куєш отпечатать, напечатать; полигр. оттиснуть, (разг. ирон. — ещё) тиснуть; ~ти пд> о к о г о-н ё будь в газеті напечатать о ко'м-нибудь (разг. пропечатать когб-нибудь) в газете. видрукуватися, -куюся, -куєшся отпечататься, напечататься. видряний выдровый, выдгий. видряпати см. видряпувати. видряпатися см. видряпуватися. видряпувати, -пую, -пуеш, видряпати, -паю, -паєш выцарапывать, выцарапать. видряпуватися, -пуюся, -пувшся, видряпатися, -паюся, -пасшся 1) выкарабкиваться, выкарабкаться; (наверх — ещё) вскарабкиваться, вскарабкаться; (до чего) докараб- киваться, докарабкаться [Василько з Ігорем, допомагаючи один одному, видряпуються крутим схилом на високий горб (Донч.); Козак важко видряпався на вал фортеці (Л. Укр.)]; 2) страд, в. (несоверш.) выцарапываться. видубити, -блю, -биш техн. выдубить. видувальник спец. выдувальщик. видувальниця спец. выдувальщица. видування 1) выдувание; 2) техн. выдувагше, выдувка. видув йти, -ваю, -ваєш, видути (видую, вй- -дуеш и видму, видмеш) выдувать, выдуть [Сашко підхопив кепку. Наче бурею видуло його з кімнати (Коп.)]\ ~ти в о- г 6 н ь выдувать, выдуть огонь. видуватися, -вбюся, -ваєшся, видутися (видуюся, видуєшся и видмуся, видмешся) выдуваться, вьідуться. вйдувка техн. выдувка. видувпйй техн. выдувнбй. видудлювати, -люю, -люеш, видудлити, -лю, -лиш вульг. выхлёстывать, выхлестать, (только соверги.) выдуть, вытрескать; (о хмельном при названии сосуда—ещё) раздавливать (редк. дЗам.)у раздавить (фам.) [Він видудлив молоко (Янов.)]. видужалий выздоровевший. видужання выздоровление; разг. поправка, поправление (редк.). видужати см. видужувати. видужний излечимый. видужність, -ності излечимость. ! видужування выздоравливание; разг. поправ- I ка, поправление (редк.). видужувати, -жую, -жуєш, видужати, -жаю, -жазш выздоравливать, выздороветь, поправляться, поправиться [Ваня Бутенко і швидкд видужував (Трипіл.); Булька про- | хворів тижнів шість і видужав (перекл. з Л. Толстого)]. видужуючий 1) прил. выздоравливающий; 2) (род. видужуючого) сущ. выздоравливающий [Досі в місті гарнізон складався із запасного батальйону та команди видужуючих (Панч)]. видуманий выдуманный; сочиненный. Ср. видумувати. видумати см. видумувати. видумка выдумка; сочинение. Ср. виду му- вати. видумування выдумывание; сочинение. Ср. видумувати. видумувати, -мую, -муєш, видумати, -маю, -маєш выдумывать, выдумать; (измышлять разг. — ещё) сочинять, сочинить; (только соверш. — неожиданно замыслить — ещё) вздумать. видумуватися, -муюся, -муешея выдумываться; сочиняться. Ср. видумувати. видурювати, -рюю, -рюеш, вйдурити, -рю, -риш выманивать, выманить [Не раз луча- лося, що Романко обдурював Семена, звичайно в дрібничках. Видурить що в нього та ще й регоче (Коцюб.)]. видурюватися, -рюю ся, -рюєшся выманиваться. видути см. видувати и видимати. видутися см. видуватися. видушити 1 см. видушувати. видушити 2, -шу, -шиш (израсходовать духи) разг. вы душить. видушитися см. видушуватися. видушування 1) выдавливание; выжимание, выжимка; 2) выжимание, выколачивание. Ср. видушувати 1—2. видушувати, -шую, -шувш, видушити, -шу, -шиш 1) выдавливать, выдавить; (извлекать— ещё) выжимать, выжать; 2) (перен.: получать путём принуждения) выжимать, выжать, выколачивать, выколотить [Щоб виграти в конкуренції і видушити якнайбільше зиску, капіталісти змушені розвивати техніку, проводити раціоналізацію, посилити експлуатацію робітників.. (Сталін)]; 3) (соверш.: всех или мног.) передушить, передавить. видушуватися, -шуюся, -шувшся, видушитися, -шуся, -шишся 1) выдавливаться, выдавиться; выжиматься, выжаться; 2) страд, з. (несоверш.) выдавливаться; выжиматься; выжиматься, выколачиваться. Ср. видушувати 1—2. вйдхлий редк. выдохшийся. видючий зрячий. видющий і) хорошб ейдящий; (обладающий ере- ниєм) зрячий [Очі у всіх видющі, вуха чуйні (Коцюб.,)]; 2) (прозорливый) ясновидящий. виёмно нар. редк. уст. исключительно. вйжаліти, -дію, -лієш разг. редк. достичь жалобами, достигнуть жалобами [Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла? (Мирн.)]. вижарити см. вижарювати. вижаритися см. вижарюватися. вижарювання разг. выжаривание. вижарювати, -рюю, -рюеш, вижарити, -рю, -риш выжаривать, выжарить. вижарюватися, -рююся, -рюєшся, вйжарн* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)