Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
впяс 148 виз Тгися, -рюся, -ришся выжариваться, выжа- I риться. вижати 1 см. вижимати. вижати 2 см. виживати. вижатися см. вижим йтися. вйжга (золото, серебро, добываемое выжиганием) выжига. виждати см. вижидати. вйжерти см. вижирати. виживання выживание. | виживати, -в?ю, -ваеш, вижити, -живу, -живеш выживать, выжить; ~жити а рб- з у м у выжить из ума\ виживатися, -ваюся, -ваешся, вижитися, -живуся, -живется редк. 1) истрачиваться, истратиться; доживаться, дожйтьсн; 2) страд, в. (несоверш.) выживаться. виживичити см. виживичувати. вижив вчування спец. подсачивание, подсбчка. виживичувати, -чую, -чувш, виживичити, -чу, -чиш спец. подсачивать, подсочить. виживичуватися, -чуюся, -чуєшся спец. подсачиваться. вижидальний выжидательный. вижидально нар. выжидательно. вижидання выжидание. вижидати, -д&ю, -даєш, виждати, -жду, -ждеш выжидать, выждать [Довгими рядами біля наметів стояли трактори і автомашини під пломбами, вижидаючи, коли буде готова льодова дорога (перекл. а Ажаева)]. вижим, -му 1) выжим; 2) спорт, выжим. вижимання 1) выжимание, выжимка; нажимание; выдавливание; 2) выжимание. Ср. вижимати 1—2. вижимати, -маю, -маєш, вижати, -жму, -жмеш 1) выжимать, выжать; (извлекать известное количество — еще) нажимать, нажить; выдавливать, выдавить [Нова, могутня техніка вимагала людей, які можуть осідлати цю техніку, вижати в неї все, що вона може дати [Біогр. Сталіна)]; 2) спорт, выжимать, выжать. вижиматися, -миюся, -миєшся, вижатися, -жмуся, -жмешся 1) выжиматься, выжаться; выдавливаться, выдавиться; 2) страд, з. (несоверш.) выжиматься; нажиматься; выдавливаться; 3) (несоверш.) спорт, выжиматься. Ср. вижимати 1—2. вижнмва выжимка. вижимки, -ків выжимки.. вижинати, -паю, -наеш, вижати, -жну, -жнеш * выжинать, выжать; (кончать жать «— ещё) отжинать, отжить; (только соверш.х сжать всё) выжать, пережать [К и лина: Якби хто перевесла крутив, то я б удух сю нивку вижала (Л. Укр.)]. вижинатися, -наюся, -даєшся выжинаться; отжинаться. Ср. вижинати. вижирати, -раю, -раєш, вйжерти, -жеру, -жереш вулъе. выжирать, выжрать;(сове/?ш.— ещё) слбпать. вижиратися, -риюся, -раєшся вульг. выжираться. вижити см. виживати. вижитися см. виживатися. вижленя, -нити охотн. выжлёнок. вижлець, -леця охотн. выжлец. л вижлиця охотн. выжлица, выжловка. вижлуктати, -ктаю, -ктавш вульг. выдуть [Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем (Вовч.)). вижлятник охотн. выжлятник. вижовтити, -вчу, -втиш выжелтить. вижовтитися, -вчуся, -втишся выжелтиться. вижовтіти, -втію, -втіеш выше л теть. виз ихт. шип. визбирати см. визбирувати. визбирування собирание. визбирувати, -рую, -рувш, визбирати, -раю, -раеш собирать, собрать [А ззаду сірі ґави та блискучі галочки старанно визбирували їх [гробаків] у рівній свіжій борозні (Де); Надворі ясно, хоч голки визбирай (Н.-Лев.)]; н є '--'рати ч о г б не собрать чегб; (не избавиться; перен.: не перечесть из-за множества) разг. не обобраться чегб. визбируватися, -руюся, -рувшся страд, в. собираться, визвати см. визиватн. визватися см. визивйтися. визвіл (род. визволу, реже визвблу) редк. 1) освобождение [Збуди ж мене, як прийде час визволу (Л. Укр.)]; 2) виручка. Ср. визволяти і—2. визвірятися, -рйюся, -риєшся, визвіритися, -рюся, -ришся фам. ощетиниваться, ощетиниться; (только соверш.) окрыситься [Гнида був визвіривсь на них: «К чорту звідди» (Головко)]. визволений освобрждённый; высвобожденный; вызволенный; избавленный [Визволені ве можуть забути визволителів (Гонч.)]. Ср. визволяти 1. визвольний уст. освободительный. визволення, (реже) визволення 1) освобождение; высвобождение; избавление [Визволення народів з-під ярма імперіалізму, визволення робітників і робітниць з-під ярма капіталу йде нестримно вперед (Ленін)]; 2) выручка. Ср. визволити 1—2. визволитель, -теля освободитель; избавитель [Я упевнений, що и визволителі теж ніколи не стануть байдужими до визволених (Гонч.)]. Ср. визволити 1. визволителька освободительница; избавительница [Визволительці народів, Славній Армії хвала. Всього світу будять подив Осяйні її діла (Рил.)]. Ср. визволитель. визволити см. визволяти. визволитися см. визволятися. визволяння 1) освобождение; высвобождение; избавление; 2) выручка. Ср. визволити 1—2. визволяти, -ляю, -лявш, визволити, -лю, -лиш 1)^ (делать свободным) освобождать, освободить, высвобождать, высвободить (преим. что); (приносить избавление) разг. вызволить, вызволить; книжн. уст* избавлять, избавить [Пролетаріат не може визволити себе, не визволяючи пригноблені імперіалізмом народи (Сталін); Ось я прийшов, щоб визволить свою дочку і зятя ЦІ. Укр.); Вона визволила свою руку з його и гордо повернула голову (Коб.)]; 2) (помогать в трудном положении^ спасать) разг. выручбть, выручить [Змилуйтесь, визволяйте, безвинно чоловік погибае (Коцюб.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)